Я вийшов із бомбосховища і побачив біля магазину машину з ключами у замку. Дві години спостерігав за нею, чекав на господаря – не дочекався. Я взяв сім’ю, сів машину та виїхав у Вінницю до родичів.
У бардачку знайшов номер телефону та зателефонував власнику:
– Вибачте, я викрав вашу машину. Рятував сім’ю.
– Слава Богу, не хвилюйтеся, у мене 4 автомобілі. На своєму позашляховику я вивіз сім’ю. Інші машини заправив і залишив у різних місцях із ключами у замку та номером у бардачку. З усіх машин передзвонили. Буде мир – побачимось. Бережіть себе!
- Із Харкова в нікуди: історія переселенців, життя яких вмістилося одну валізу
- Діти написали вірш про війну. Історія, від якої хочеться сміятисяя
