Як навчитися перемагати тривожність і хвилювання, радить священник Андрій Ротченков:
“Сьогоднішні події в країні бентежать більшість людей. Як же опанувати себе? Як побороти тривогу? Де знайти спокій?
Справжній мир душі може дати тільки Бог. «… мир Мій даю вам; не так як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і не страхається» (Ів.14:27). Щоб отримати спокій від Господа, потрібно наблизитись до Нього, тобто жити духовним життям. Це означає молитися вранці і ввечері, щонеділі і в свята відвідувати храм, читати духовні книги, щомісяця сповідатися і причащатися. Це мінімальні вимоги церковності православного. Якщо християнин так живе – він з Богом і віра його міцна. Бо «…віра від слухання, а слухання від слова Божого» (Рим 10:17) Якщо ж людина відходить від літургійного життя, якщо лише за назвою є православною, тоді вона віддаляється від Бога, втрачає віру, не може надіятися на Бога, тобто бути впевненою в Його опіці, а тому позбавляється душевного спокою.
Про те, як нам ставитись до небезпек, навчає євангельська оповідь про ходіння Спасителя по морю. Одного разу Христос повелів учням пливти човном, а Сам залишився на березі. Апостоли потрапили в сильний шторм. Спаситель тим часом молився, зійшовши на гору. Майже під ранок Він пішов до учнів по морю. Коли вони побачили Господа – закричали, сприйнявши Його за привид. Апостоли подумати не могли, що Христос може бути в самій бурі. Так і нам може здаватися, що Бог залишив нас із нашими бідами наодинці. Але Господь промовив: «… заспокойтесь! Це Я, не бійтеся». Ці слова адресовані не лише апостолам, але і нам.
Тоді апостол Петро попросив Христа, щоб і він міг ходити по воді. Господь дозволив. Поки Петро дивився на Спасителя – він впевнено йшов по воді. Коли ж він почав дивитись на вітер і хвилі – злякався, втратив віру і почав тонути. Так і ми повинні дивитися очима віри на Бога, який могутніший всіляких агресорів, а не на те, чим нас лякає диявол. Роблячи все, що в наших силах, щоб позбавитись небезпеки, ми також повинні надіятись на Бога.
Ще одним могутнім засобом, який допомагає християнам мати душевний спокій є віра в загробне життя. Ми приходимо на землю на короткий час. Тут проходить дитинство нашого буття. Про це засвідчив нам Спаситель, Який воскрес із мертвих і дарував нам життя вічне. Коли ми нагадуємо собі про це через читання Божого Слова, через молитовні тексти – набагато легше сприймати трагічність життя.
Вірмо в біблійні слова про те, що добро завжди перемагає, а зло буде обов’язково покаране чи в цьому житті чи в майбутньому. Найвагомішим доказом непереможності добра є Воскресіння Христове”.
Олеся Малишко, архів газети “Сім’я і дім”
