Коли тривога стає хворобою
Тривога – це відчуття психологічної напруги, що супроводжується тривожними думками та фізичними симптомами.
Ви можете здивуватись, але насправді це корисна реакція організму: вона допомагає нам виживати в екстремальних ситуаціях. Під час тривоги в кровотік викидається велика кількість гормонів, які допомагають швидко реагувати на небезпеку. Наприклад, якщо на перехожого мчить автівка, швидка реакція допоможе йому вчасно відскочити.
Симптоми звичайної тривоги:
- Прискорене серцебиття: допомагає мобілізувати всі сили організму для зустрічі із небезпекою.
- Тремтіння кінцівок: виникає через напруження м’язів, які одночасно розводять кінцівки в різні боки.
- Прискорене дихання: потрібне, щоб наситити м’язи киснем.
- Запаморочення: його викликає гіпервентиляція внаслідок прискореного дихання.
- Тунельний зір: здатність бачити периферично втрачається через відтік крові від голови до м’язів кінцівок.
Проте в сучасному світі тривогу ми відчуваємо найчастіше у зв’язку з подіями, що не загрожують нашому життю. Наприклад, через проблеми на роботі чи вдома, через важливий виступ чи зустріч. Тремтіння по всьому тілу перед важливою життєвою подією або під час складної ситуації – це прояв первісного інстинкту, який допомагав нашим предкам рятуватися від хижих звірів та ворогів.
Тривога переростає в захворювання, коли починає заважати повсякденному життю. Звичайну тривогу від хворобливої відрізняють:
- інтенсивність стану,
- причина його походження.
Нормальна тривога – короткочасна й виникає у відповідь на стресову подію. Хвороблива тривога триває довго і є надмірною: ані небезпеки, ані стресу немає, а вона не минає. Часто людина навіть не може пояснити, чому тривожиться. Але хронічний тривожний стан впливає на сприйняття нею світу, її думки та взаємодію з іншими людьми.
Симптоми тривожного розладу
Ознаки тривожного розладу залежать від його конкретного типу. Але існує низка загальних ознак:
- нервозність, занепокоєння, психологічна напруженість;
- відчуття близької небезпеки, паніки або смерті;
- пришвидшене серцебиття;
- прискорене дихання;
- пітливість;
- тремтіння;
- почуття слабкості чи втоми;
- погіршення концентрації уваги (людині важко думати про щось окрім свого занепокоєння);
- розлад сну;
- проблеми зі шлунково-кишковим трактом;
- неможливість контролювати тривогу.
Що робити
Якщо ви зауважили в себе більшість перелічених симптомів – радимо звернутися до психотерапевта. Сама по собі така тривога не мине, а з часом може навіть посилитися. Тривожний розлад, як і інші захворювання, лікується ефективніше, якщо звернутися до спеціаліста одразу після появи перших симптомів.
Якщо ситуація не критична, а ви просто нервуєтеся більше, аніж звичайно, почніть частіше займатися тим, що приносить вам задоволення. Це можуть бути:
- хобі (наприклад, малювання);
- медитація;
- активні ігри, спорт;
- спілкування з близькими людьми, посиденьки з друзями.
Алкоголь подолати тривогу не допоможе, тож не зловживайте ним, а краще взагалі від нього відмовтеся: спиртні напої лише погіршують ситуацію.
