Коли жінка чує такий діагноз, як кіста яєчників, відразу починає панікувати і малює в уяві невтішні картинки. Чи справді це захворювання вкрай небезпечне, як з ним боротися, хто може опинитися в групі ризику, – розповіла гінеколог Наталія Голюк.
– Що ж це таке – кіста яєчників?
– Кіста яєчника – це пухлиноподібне утворення з рідинним компонентом, яке утворюється в здоровій тканині яєчника і обмежене чіткої капсулою. Передумовою для кіст є нейро-ендокринні порушення.
Кісти умовно можна розділити на групи. Перша група – це функціональні кісти: фолікулярна, кіста жовтого тіла, яка утворюється внаслідок порушення функцій яєчника. Друга група – дисгормональні кісти, які призвели до порушення інших органів – щитовидної залози, паращитовидних залоз, наднирників. Відповідно, це може бути склерополікістоз. Третя група – аномальні кісти. Це ендометріоми, дермоїдна кісти, параоваріальні, псевдомуцінозна кісти. Четверта група – це злоякісні пухлини яєчників. Рак яєчника називають ще тихим вбивцею, тому що до двох-трьох стадій він взагалі може не давати про себе знати.
– Функціональні кісти не є надто небезпечними?
– Звісно. Якщо диференційовано підходити до методів лікування, то і лікування цих кіст можна розділити на групи. Функціональні кісти потрібно коригувати, іноді за допомогою ендокринолога, і дати їм час до двох місяців консервативного лікування. Якщо ж немає ефекту, тоді треба втручатися хірургічно. Але навіть в цьому випадку наша задача – максимально зберегти оваріальний резерв, якщо пацієнтка молода і має репродуктивні плани, а кіста доброякісна, щоб продовжити фертильність.
– Кіста не може чекати, так?
– Не може. Аномальні кісти оперують завжди, як і злоякісні. Звичайно, їх потрібно планово дообстежити. Такі кісти можуть мати абсолютні показання до хірургії, оскільки може бути розрив, перекрут ніжки кісти або нагноєння. Відповідно, таке втручання роблять в ургентному порядку.
– Як часто вам доводиться мати справу саме з такими патологіями?
– Практично щодня. Для кісти віку немає. Вона може утворюватися і в ембріональному зародку, і в ранньому дитячому віці, і в пубертаті, і в репродуктивному віці, і в пре- і постменопаузі. І сама структура кісти набагато важливіша за її розміри. Тому що може бути злоякісна аденокарцинома маленьких розмірів, яка протікає безсимптомно довгий час, а може бути величезна кистома на весь живіт, але доброякісна. Треба дуже ретельно обстежити тих жінок, яких ми спостерігаємо, наприклад, протягом двох-трьох місяців, щоб не пропустити ускладнень і перероджень, так як доброякісні утворення перероджуються в злоякісні безсимптомно.
– Як, спостерігаючи за власним тілом, жінка може дізнатися, що у неї кіста? Дає вона якісь сигнали про це?
– Скарги при виникненні кіст можуть бути на біль, навіть не завжди тазовий, він може мігрувати. Це також явища диспепсії, дизурії. Чітко диференціювати і думати, що це кіста, неможливо, треба відвідувати гінеколога. Профілактичні огляди – це запорука здорового життя. Добре робити це раз в шість місяців, якщо немає скарг і симптомів.
Треба звертати увагу на сімейний анамнез, зокрема онкоанамнез. Слід брати до уваги репродуктивний анамнез: коли почалося менархе, були репродуктивні плани, чи мали місце дисфункціональні маткові кровотечі, були спроби допоміжних репродуктивних технологій.
– Стрес може бути причиною виникнення кісти?
– Стрес може сприяти не тільки виникнення кіст. По суті, він знімає і блокує фізіологічне виділення гормонів, на його тлі можуть статися різні зміни. До групи ризику відносяться жінки, яким раніше оперували яєчники, внутрішні генітальні органи, а також робили дві-три поспіль спроби екстракорпорального запліднення. А ще – пізніше народження дітей.
Варто відвідати гінеколога, коли з’явилися болі. А далі при необхідності лікар скоректує гормональний фон, менструальний цикл, якщо є якісь порушення. Болі можуть бути і запального генезу, а не тільки пов’язані з кістами.
– В чому полягає суть лікування яєчників? Як лікар вибирає метод?
– Мистецтво лікування – знайти чітку грань між консервативним лікуванням і хірургічним втручанням. Коли є кіста, до методів обстеження, як то УЗД, МРТ, КТ, додається ще аналіз на онкомаркери. За цим маркерами чітко орієнтуватися ніколи не можна, тому що вони можуть бути збільшені в 80% випадків. Потрібно зібрати анамнез, скарги, зробити дообстеження. Коли все це зібрати разом, то диференційоване лікування виведе на правильний шлях. Головне – не нашкодити пацієнтці, яка ще не виконала фертильну функцію.
– Чому кісти утворюються у дівчаток, які ще навіть не досягли статевого дозрівання?
– Кісти, що утворюються в ембріональному зародку, називаються дермоідні. Вміст цієї кісти може становити жир, волосся, часом навіть зуби. Вони можуть утворитися, наприклад, тоді, коли мама перехворіла в період закладання у дитини геніталій. Під впливом стресових факторів, гормональних сплесків кіста може рости. І ось приходить на огляд дівчина, якій 18-20 років, а у неї є великий дермоід, який треба оперувати. Такі кісти є в пре- і постменопаузі. Їх можна спостерігати за умови регулярних відвідувань гінеколога не більше двох років. Якщо вони є, їх краще прибрати. Тому що це все одно ризик.
– Часто доводиться чути, що в період менопаузи все розсмоктується, стає на місця. Чи справді це так?
– Це більше стосується міоми матки. А кісти нікуди не діваються.
– Але чи може кіста розсмоктатися?
– Функціональні кісти не завжди рвуться. Буває, вони утворюються, проходить менструація, після неї за тиждень роблять УЗД – і кісти немає. Жінка може і не знати про її наявність. Але треба мати на увазі, що вона може утворитися. І коли до нас надходять з розривами, на півроку або рік ми призначаємо спеціальне лікування, яке не дає кістам утворюватися і розвиватися, щоб уникнути рецидиву. Те ж стосується ендометрію. Коли їх лікують оперативно, дуже важливо призначити медикаментозне протирецидивне лікування. Загалом, при ендометріозних кістах жінку треба спостерігати протягом усього життя до менопаузи.
– Що робити вагітній жінці, у якої на УЗД-обстеженні виявили кісту?
– Ці кісти треба диференціювати, чи є вони аномальними. Функціональні кісти зазвичай не оперуємо, якщо немає скарг, принаймні до 12 тижнів вагітності, щоб відбувся органогенез і формування плаценти, оскільки яєчники виділяють прогестерон, який відповідає за виношування вагітності. Якщо жінка не обстежилася перед плануванням вагітності і у неї виявили кісту на консиліумі вирішують: оперувати чи ні.
– Які хвороби можуть спровокувати виникнення кіст?
– Перше – це генетика. Також факторами можуть бути стреси і такі речовини, як бісфенол, що містяться в пластмасах. Їх рівень визначили навіть в навколоплідних водах. Ці речовини випаровуються, наприклад, з пластикових пляшок, з яких ми п’ємо воду, пакетів, в які упаковують продукти в супермаркетах. Бісфенол містить естрогени. І їх підвищений фон сприяє виникненню кіст. Доведено, що з цієї гіперестрогенізаціею може бути пов’язане раннє менархе у дівчаток – у 8-10 років. Треба намагатися уникати контакту з бісфенолом, хоча це практично неможливо, тому що він у повітрі, потрапляє в організм через шкіру.
– Аборти впливають на утворення кіст?
– Звісно. Аборт збільшує виникнення раку молочної залози, яєчників в 400 разів.
– Що робити жінці, щоб бути здоровою?
– Запорука здоров’я – здоровий спосіб життя, спорт в межах розумного, правильне харчування, достатнє виділення мелатоніну, тобто здоровий сон, і, звичайно, профілактичні огляди у гінеколога. Фізичні навантаження повинні бути у вигляді бігу, йоги, стрейчингу, плавання. Щодо харчування, то варто уникати метаболічних проявів – ожиріння, оскільки вісцеральний жир, який накопичується в ділянці передньої черевної стінки, має дуже погані наслідки. Ширина талії у жінки після 40 років повинна бути не більше 80 см. Далі починаються проблеми, які ведуть за собою інсулінорезистентність, виникнення цукрового діабету II типу, ураження судин, а далі – інсульти, інфаркти. Спорт, здорове харчування, не курити і не вживати алкоголь – це не тільки основа основ, але і хороша енергетика в сім’ї.
