Навряд чи в світі є людина, якій вдалося уникнути болю і розчарувань. І річ навіть не в тому, що на серці залишаються рани і рубці, мова про те, що вони назавжди змінюють нас…
Особливо важко, коли всім серцем віриш комусь, впускаєш в душу, а у відповідь – зрада і брехня. У такі моменти серце наче розбивається на мільйон осколків: здається, що немає сенсу жити, немає сенсу любити і вірити.
Ми дійсно змінюємося під впливом пережитого. Насамперед стаємо більш обережними. Кинутися без роздумів в океан любові – о, це вже точно не про нас! Ми ретельно зводимо стіни й укріплення, щоб більше нікого не підпустити так близько, нікому не дозволити завдати підлого удару. Однак і це мало допомагає: живемо в постійному страху, що хтось прийде і зрівняє з землею нашу «фортецю».
Ми вже не віримо. Ми вже не сподіваємося. Ми абсолютно по-іншому живемо і думаємо.
Саме так виглядає зломлена жінка. І навіть якщо вона зовні – впевнена в собі і сильна, в душі – осколки і біль. І таку жінку, яка пройшла через пекло і вижила, легко впізнати за такими ознаками:
1. Вона сміється над романтикою
Жінка, яка колись щиро і пристрасно кохала, але була обманута, вже не має ілюзій щодо справжнього кохання. Вона дивиться на світ без рожевих окулярів: нічого не чекає, ні на що не сподівається. Навіть якщо чоловік спробує сказати або зробити щось романтичне, щоб завоювати її серце, вона лише іронічно посміхнеться, а то і розсміється.
Ні, вона не стала такою ж жорстокою і безсердечною, як той, хто розбив їй серце. Вона просто більше не вірить. Всередині – порожнеча. Там більше не літають пустотливі метелики, які переливаються рожевими сердечками, і не бігають чарівні єдинороги. Тільки хмари, град і грім.
Можливо, це спрацював захисний механізм. Це допомогло їй вижити. Тому що сама думка про те, щоб ще раз «пробігтися» тим пеклом, через який вона пройшла, вже вбиває.
2. Вона не вірить в кохання
Поранена жінка не сприймає любов серйозно. Для неї це почуття – хвороба, казка для наївних і юних, найбільша ілюзія, яку тільки могла придумати людина. Єдине слово, яке вона вважає синонімом любові – це розчарування. Для неї ці два почуття тепер означають одне і те ж. Якщо з’являється одне – неодмінно чекай другого.
Вона не стане витрачати час на «другі шанси» та іншу «дурницю». Вона дуже втомилася, надто багато побачила, щоб прикидатися, що вірить фальшивим словами і порожнім обіцянкам.
3. Вона не вірить вже нікому
Її добротою і довірливістю не просто скористалися – ці якості в ній просто вбили. Любов, яку вона дарувала, сприймали як належне, а її – не більше, ніж запасний аеродром. Вона вже пройшла точку неповернення і більше не може нікому довіряти. Навіть коли старається. Тому що вона більше не може дозволити собі болю – це вже зламає назавжди.
Така жінка більше нікого не підпустить так близько. Життя було до неї занадто жорстоке – прийшов час розплати.
4. Вона надає перевагу інтрижкам, які ні до чого не зобов’язують, а не довготривалим стосункам
Час, коли вона вірила в справжню любов, безповоротно минув. Тоді все здавалося таким простим і легким. Радісним і багатообіцяючим. Але тепер… тепер вона просто вмикає одну з опцій (наприклад, «Варіант на відпустку» або «Варіант для вечері»). Причому робить це холоднокровно і без тіні сумнівів. Тому що тепер вона нікому не довіряє. Тепер вона не хоче віддавати частинку своєї душі іншій людині. Тепер вона нарешті хоче бути егоїстичною: жити для себе, думати про себе, робити те, що приємно тільки їй. Все інше – вона вже «проходила». На пам’ять залишилися лише шрами на серці. Цього виявилося достатньо для того, щоб забути про мрії про “кохання, як у кіно”.
5. Вона не звертає уваги на токсичних людей
Жінку, якій дуже часто завдавали болю, вже дуже складно чимось здивувати або образити. У тому числі – токсичним людям. Тому що їй все одно. Вона сама не намагається комусь сподобатися і не очікує нічого хорошого від інших. Тому рівно і без будь-яких емоцій ставиться до всього. Коли щось дратує – розвертається і йде.
Якщо вона і перебуває в оточенні якихось людей, то виключно тому що вирішила з ними добре провести час і повеселитися. А які вони, що думають про неї, і що буде завтра – це їй просто не цікаво. У неї були занадто гарні «вчителя», – ось чому стала такою.
6. Вона прийняла, що печаль – це просто частина життя
Минулий досвід залишив у її душі океани жалю і печалі. Жінка вже прийняла, що горе – це просто неминуча частина її життя. Вона змирилася з тим, що так було, є і буде. Вона не плаче ночами в подушку і не намагається вдавати щасливу. Вона просто живе з цим.
Поранена жінка вже змирилася з тим, що примари помилок минулого будуть переслідувати її завжди – куди б не йшла і з ким би не зустрічалася. Вона стала полонянкою власного розуму і навіть не намагається звільнитися.
7. Вона ненавмисно, але завдає біль іншим людям
Такій жінці довелося через таке пройти, що краще за інших вона знає, що таке біль. Вона переживає його заново кожен день, і найменше хотіла би, щоб хтось пройшов через те ж саме, що і вона. Але іноді вона нічого не може з собою вдіяти.
Думка про те пекло, в якому побувала, не дозволяє впустити в своє життя нове почуття і нову людину, не дозволяє довіряти і вірити. А це означає, що вона завдає болю іншим людям. Тим, хто намагається любити її. Намагається наблизитися. Намагається обійняти. Найсумніше полягає в тому, що вона робить боляче тим, хто найменше на це заслуговує.
8. Вона все одно вірить, що колись все зміниться
Незважаючи на те, що минуле ніяк не відпускає таку жінку, десь в глибині душі – вона все одно вірить. Так, вона боїться, вона не довіряє, але вона продовжує вірити. Вірити в те, що одного разу все зміниться.
Вона вірить, що обов’язково зустріне його. Хоч і зломлена. Хоч і зі шрамами на серці. Але одного разу – зустріне людину, яка полюбить її такою, яка вона є. І тоді можна буде видихнути.
І тоді можна буде заново вчитися жити і радіти життю. А головне – довіряти тому, кого любиш.
