На початку цвітіння заготовляють цвіт, а протягом періоду квітування — листя. Цвіт обшморгують і, розстеливши тонким шаром, сушать першого дня на сонці, далі — у тіні. Листки зрізують без черешків і теж сушать у тіні. А ще раніше, навесні, з молодих гілок збирають кору. Годяться для лікування плоди, заготовляють, коли вони починають падати.
Каштан як ліки
З фармакологічної точки зору гіркокаштан корисний тим, що різні його частини містять глікозиди ескулін та есцин, дубильні та пектинові речовини, слиз, крохмаль, білкові речовини. Найбільшу користь каштана визначають ескулін (стимулює антитромботичну активність сироватки крові, збільшує вироблення антитромбіну, чим запобігає утворенню тромбів) та есцин (знижує в’язкість крові, уповільнює її згортуваність). Крім того, препарати гіркокаштана поліпшують обмін речовин, передусім холестериновий, знижують артеріальний тиск, зменшують запалення та больові прояви.
Каштан є сировиною для виготовлення різних галенових препаратів: відвар та настій листя, плодів, квітів, спиртова настоянка, екстракт. Внаслідок досліджень виявлено, що найефективнішим є спиртовий екстракт плодів, до того ж він найменш токсичний.
Аптечні препарати, у складі яких є екстракт каштану, мають широке застосування, зазвичай у разі різних судинних порушень: варикозного розширення вен, виразки гомілки, запалення вен, тромбозу центральних вен сітківки ока, склеротичних змін судин нижніх кінцівок, кровотеч у клімактеричному періоді, запобігають тромбозам після операцій та пологів.
Крім того, доведено, що препарати гіркокаштана справляють протизапальну та протинабрякову дію, тому їх використовують у разі захворювань суглобів.
Застосування у народній медицині
У народній медицині спектр застосування ліків з каштана ще ширший.
Погане кровопостачання мозку може бути пов’язане і з порушеннями відтоку крові з порожнини черепа, що трапляється переважно у більш молодому віці. Це зазвичай зумовлено венозним застоєм, спричиненим втратою тонусу цих судин. Вени найкраще зміцнюють засоби, приготовлені з кінського каштану. Зараз ці дерева квітнуть, тому кожен має можливість приготувати собі ліки. Половину трьохлітрової банки засипати свіжими квітами каштанів (збирати у місці, віддаленому від машин та інших екологічних забруднювачів) і залити якісною горілкою до верху, настоювати 2 тижні в темному місці, періодично струшуючи, процідити, вживати по 15 крапель на 50 мл води тричі на день до чи після їжі. Курс вживання – 2-3 тижні. Людям, які мають судинні сіточки, венозні вузли на ногах, геморой або понижений тиск (це також свідчить про проблеми з венами) цей курс потрібно повторювати раз на квартал.
Свіжий сік цвіту каштана п’ють по 20—30 крапель зі столовою ложкою меду тричі на день до їди у разі розширення вен нижніх кінцівок, тромбофлебіту, атеросклерозу та геморою. Його консервують спиртом (1:2) і п’ють по 30—40 мл тричі на день хворі з варикозним розширенням вен та гемороєм.
За розширення вен 50 г квіток залити 0,5 л горілки і настояти, періодично збовтуючи, впродовж 14 діб, перецідити. Пити по 30 крапель тричі на день за 20 хвилин до їди. Курс — 3—4 тижні. Одночасно слід змащувати хворі місця по кілька разів на день маззю: змішати по 10 г порошку квіток ромашки, листя і квітів шавлії, 50 г розтертих на порошок плодів каштана і 5 г картопляного крохмалю. Суміш залити 200 г гарячого курячого жиру, поставити на 2,5 години на водяну баню, настояти впродовж ночі, нагріти до кипіння, перецідити, сировину здушити, суміш остудити. Тримати в прохолодному місці.
У разі тромбофлебіту 20 г квіток або 20 г подрібнених плодів залити склянкою горілки і настояти в затемненому місці упродовж 7—10 діб, час від часу збовтуючи, перецідити. Пити по 30 крапель з невеликою кількістю води за 20—30 хвилин до їди.
У разі геморою виготовляють настоянку: 20 г квіток залити 1 склянкою горілки і настояти впродовж 1—2 тижнів. Пити по 20—30 крапель тричі на день упродовж 15—20 діб. Через 2—3 тижні перерви курс можна повторити.
Перед застосуванням будь-яких рецептів народної медицини порадьтеся з лікарем!
