ПРОПОЛІС – клейка, духмяна, смолиста речовина, яку збирають бджоли з бруньок тополі, берези, осики, верби, каштана, вільхи та інших дерев, а також з багатьох трав’янистих рослин.
Бджоли використовують його для заліплювання щілин, склеювання рамок, полірування внутрішніх стінок вулика і стільникових комірок. Прополіс захищає бджолину сім’ю від різних вірусів та бактерій. Плавиться прополіс за температури 70–80° С, у воді розчиняєтья погано, зате добре – в спирті. На смак гіркуватий.
Склад прополісу такий: 55% рослинних смол та бальзамів, 30% воску, 10% ефірних масел і 5% пилку.
Віддавна людина використовувала бджолиний клей як натуральний продукт, що має багато цілющих властивостей – бактерицидні, протигрибкові, противірусні, стимулювання регенерацію тканин…
Прополісом лікують шкірні захворювання, прості рани й рани, які довго не загоюються. Окрім того, виразки шкіри, шлунка й дванадцятипалої кишки, гінекологічні захворювання запального характеру, нежить, грип, неврит, радикуліт, туберкульоз легень, хронічній бронхіт, бронхіальну астму. При цьому використовують мазі на основі прополісу, водяний та спиртовий екстракти. Можна робити й інгаляції.
А тепер про те, при яких хворобах і якої концентрації треба застосовувати мазь.
10% мазь:
– при опіках, геморої, нежиті.
15% мазь:
– для швидкого загоювання ран, порізів, гнійних ран і тих, що довго не загоюються, також при забоях;
– коли є вугрі, висипання, прищі, свербіння чи ерозія, слизові виразки;
– при сильних опіках та обмороженні (у цих випадках після 10% мазі через 3–4 дні використовувати 15%).
20% мазь:
– при грибкових захворюваннях, екземах, фурункулах і карбункулах.
ПРИГОТУВАННЯ МАЗЕЙ
Мазі можна робити на основі вазеліну, ланоліну, вершкового масла тощо.
Довести до кипіння в емальованому посуді на водяній бані, наприклад, масло. Але потрібно пильнувати, щоб воно при цьому в жодному разі не закипіло, а просто розтопилося. Після цього додати ретельно подрібнений прополіс. Суміш безперервно перемішувати 20–25 хв. Відтак відцідити через марлю у скляну банку. Така мазь може зберігатися тривалий час.
Процентне співвідношення прополісу і масла для 10-відсоткової мазі: на 100 г масла – 10 г прополісу. Відповідно для 15% на 100 г масла – 15 г прополісу.
Прополісне масло для лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки готується за аналогією до приготування мазі. Так, на 1 кг вершкового масла припадає 120 г прополісу.
Заживають його при виразці шлунка, дванадцятипалої кишки, при туберкульозі – по 10–15 г (1 ч. ложка) за 1 год до їди.
При виразці курс лікування триває три-чотири тижні. При лікуванні туберкульозу – від 4 до 10 місяців. Коли мине половина лікувального терміну – концентрацію можна збільшити від 10% до 15%.
ПРИГОТУВАННЯ СПИРТОВОЇ ВИТЯЖКИ ПРОПОЛІСУ
Прополіс подрібнюють (до речі, аби це зробити якомога легше – кладуть його у морозильник на 20–30 хв, тоді він стане крихким), а потім додають у 70-відсотковий спирт з розрахунку 100 мл спирту на 10 г бджолиного клею. Скляний посуд (бажано, аби він був не прозорим, а темного кольору) закрити дуже щільно й витримати в темному місці за кімнатної температури 8–10 діб.
Настій охолодити у холодильнику 2–3 год та відфільтрувати через марлю з ватою. Це і буде 10-відсоткова спиртова витяжка прополісу.
Її застосовують при захворюванні щитоподібної залози, хронічних гастритах, виразках шлунка, дванадцятипалої кишки.
Зазвичай використовують 2-відсоткову спиртову витяжку. Заживають по 20-40 крапель з водою або молоком тричі на день за 1 год до їди протягом 20 днів. Якщо є потреба, через 10–12 днів можна повторити курс лікування. У цей період потрібно дотримуватися дієти.
Для зовнішнього застосування спиртову витяжку прополісу наносять на пошкоджену ділянку ватним тампоном. При висиханні утвориться тонка плівка, яка, власне, й захищатиме ушкоджену ділянку тіла.
