У змішаному лісі навесні цвіте медунка – квітка-райдуга. На одному стеблі зацвітають спочатку рожеві, потім фіолетові, а насамкінець сині квіточки.

Корисна ця рослина передусім тим, що зміцнює імунну систему людини. Листя і стебла медунки містять залізо, марганець, калій, кремній, каротин, йод, вітамін С, тому мають також кровотворні, протизапальні, антибактеріальні властивості. Дуже помічна вона при пневмонії, бронхітах, застуді (захриплостях, сухому кашлі).

Настій з медунки заживають при захворюваннях нирок, сечового міхура, сечокам’яній хворобі, внутрішніх та зовнішніх кровотечах, захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Потрібно взяти 2 ст. ложки висушеної рослини на 1 скл. окропу, настояти упродовж двох годин, процідити. Пити по 0,5 скл. п’ять разів на день. Такий же настій застосовувати для компресів при золотусі, виразках та наривах на тілі, екземі, ранах (їх можна посипати і перетертим листям рослини).

У нашому краї давно відомі відвари з медунки. При проносі, болях у кишківнику п’ють відвар з 40 г рослини на 1 л води. При легеневих захворюваннях допомагає такий відвар з медунки: узяти 2 ст. ложки листя на 1 л пива, суміш цю випарити до половини і пити по 1–2 ч. ложки тричі на день за півгодини до їди, запиваючи водою.

Навесні, коли особливо бракує вітамінів, з медунки можна готувати салати, супи, додавати до картоплі, робити тонізувальний чай. Пропоную вам рецепт одного з таких салатів. Подрібнені листя та стебла медунки змішати із зеленою цибулею, заправити сметаною і додати порізане на кубики варене яйце. До речі, такий салат доступний усім, адже медунка дуже добре приживається на грядках. Саджати на городі її варто разом із ранньою зеленню.