Це багаторічна рослина з попарноперистим листям і стеблом заввишки до півтора метра. Росте синюха блакитна на вологих луках, лісових галявах. На жаль, нині вона уже рідкісна рослина.

Заспокійлива дія настою з коріння синюхи у 8–10 разів перевищує аналогічну дію валеріани та собачої кропиви. Настої та настоянки з листя і коріння синюхи блакитної використовують як болезаспокійливі, ранозагоювальні, кровоспинні, а також для зниження артеріального тиску. Заживають їх і при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, туберкульозі у стадії, що супроводжується болісним кашлем і крововідхаркуванням. Настій із синюхи блакитної здавна заживали, щоб зняти переляк у дітей, та проти епілепсії. Для цього 2 ч. ложки висушеного і подрібненого кореню синюхи блакитної заливали склянкою окропу, настоювали і пили по 2–3 столові ложки три-п’ять разів на день після їди.

Настоянка, яка діє як заспокійливе і снодійне.

Подрібнений корінь синюхи блакитної залити 70-градусним спиртом у пропорції 1:4, настояти десять днів. Пити по 15 крапель на столову ложку теплої перевареної води по 3–4 рази на день до їди. Як снодійне – по 30 крапель на півсклянки теплої перевареної води перед сном.

Хоча у природі синюхи лишилося небагато, її можна виростити й на грядці. Розмножують цю рослину або насінням, або поділом куща.