Ще стародавні римляни помітили, що ці яскраво-жовті квіти, схожі на сонце, повертаються слідом за ним, розпускаючи свої пелюстки. Ось чому календулу називали квіткою сонця і нареченою літа. Саме в Стародавньому Римі помітили унікальні лікувальні властивості цієї рослини. Нині у народній медицині календулу застосовують для лікування захворювань травної системи (гастритів, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки), «жіночих» захворювань, хвороб печінки і жовчних шляхів, для зміцнення серця, а зовні – для загоєння ран, лікування шкірних хвороб. З повагою до календули ставиться й офіційна медицина, недарма сушені квіти продають в аптеках. А ще її здавна вирощують на квітниках і в городах для краси і для відлякування шкідників.
Для приготування лікувального настою треба 2 ч. ложки сушених квітів залити 400 мл окропу, настояти 2 год, процідити, охолодити і пити по 0,5 скл. 4 рази на день до їди. А для профілактики можна додавати по квіточці-дві календули у кожну чашку чаю.
При захворюваннях печінки календула поліпшує жовчовиділення, сприяє очищенню печінки від токсинів, усуває запальні процеси, знімає спазми. Щоб підсилити дію календули, її краще приймати разом зі звіробоєм, споришем, диким цикорієм, безсмертником піщаним, квітками ромашки, узятими в рівних частинах. 20 г суміші залити 3 скл. холодної води, витримати 8–10 год, кип’ятити 5 хв, настоювати 30 хв і процідити. Випивати за 5–6 прийомів протягом дня.
При гастритах, виразці дванадцятипалої кишки, колітах, ентероколітах допомагає трав’яний збір: календула, ромашка, деревій, узяті в рівних частинах. 2 ст. ложки збору залити 0,5 л окропу, настояти ніч. Процідити й приймати по 3/4 скл. тричі на день протягом 40 днів. Після 14-денної перерви курс повторити. Тим, хто страждає на здуття живота й метеоризм, у трав’яний збір потрібно додати по 1 ст. ложці подрібненого валеріанового коріння і насіння кропу. А за відрижки – ще 2 ст. ложки коріння лепехи.
При серцево-судинних захворювань, які супроводжуються прискореним серцебиттям, задишкою й набряками, рекомендується приймати календулу разом із адонісом і валеріаною. Змішати трави порівну, 1 ст. ложку збору залити 1 скл. окропу, настояти ніч, процідити й пити по 2 ст. ложки кожні 3 год, незалежно від прийому їжі. При цьому не переривати лікування, призначеного лікарем. Приймати настій 10 днів кожного місяця. Курс лікування – 6 місяців.
Стоматит, гінгівіт, пародонтоз, тонзиліт, ларингіт, ангіна – будь-які запалення в роті й горлі лікують полосканням і промиванням настоєм календули. 2 ст. ложки сухих квіток залити 1 скл. окропу, настояти 1 год, процідити, полоскати (промивати) запалену ділянку кожні 2 год. За гострих ангін полоскати горло треба щопівгодини. Кубиками льоду з цього настою можна протирати обличчя проти вугрів, запалення шкіри, почервоніння.
Проти ран та опіків готують олію: заповнити квітами ¾ банки, залити олією, щоб покрила, поставити у темне місце на 10 днів, щодня струшувати, відтак процідити, зберігати в холодильнику. Цю олію можна пити при захворюваннях шлунка по 1 ст. ложці перед їдою.
