Що ж відбувається, коли ми насильно змушуємо дитини їсти? Річ у тім, що їжа – це фундаментальне джерело насолоди для людини, якими не були б її бажання і прагнення. Будь-яка людина народжується пристосованою для того, щоб отримувати насолоду від їжі. З цієї причини багато людей «заїдають» проблеми, щоб отримати хоч якесь задоволення. Тепер уявіть, що замість насолоди людина відчуває відразу.
Саме цього ми й досягаємо, коли намагаємося насильно нагодувати наших дітей, змушуючи їх їсти ненависну кашу, суп або ще що-небудь. В результаті дитина починає ставитися до їжі й до самого акту отримання задоволення від життя в кращому випадку з недовірою, або просто чинить цьому опір.
Дитину примушують робити те, що їй не хочеться. Таким чином вона втрачає почуття захищеності й безпеки. Потім це може вплинути на її психічний розвиток. В результаті ми маємо ризик придбати психологічні травми, спогади, які лежать глибоко в пластах несвідомого і непомітно змінюють життя не в найбільш сприятливу сторону.
Ось кілька простих рекомендацій, які допоможуть не загодовувати дитину:
Найчастіше батькам тільки здається, що їх дитина мало їсть. Необхідно тверезо оцінити кількість і різноманітність раціону, що з’їдається за день.
Щоб дитина їла, їй потрібен режим – їжа в один і той же час. Так дитина починає відчувати почуття голоду, коли приходить час їсти.
Щоб апетит не губився, приберіть з раціону всі вуглеводні й жирові перекуси. Залиште тільки фрукти або овочі, наприклад моркву.
Не подобаються якісь конкретні корисні продукти? Тут діє правило – пропонуємо до десяти разів з інтервалом в місяць. Батьки дають спробувати дитині один і той же продукт приблизно раз на місяць. Можна в різних формах. Наприклад, броколі у вигляді пюре, оладок, в супі. Можна додати броколі в запіканку. Якщо і після десяти разів ви отримуєте категоричну відмову, замініть цей продукт на інший, аналогічний за змістом корисних речовин.
Не годуйте своїх чад під телевізор і комп’ютерні ігри. Діти повинні свідомо обирати, що саме вони хочуть їсти.
Виходьте з товариства «чистих тарілок». Діти припиняють їсти тоді, коли вони наїлися, – так вони вчаться чути свій організм і його сигнали про насичення.
Почніть з себе. Діти копіюють нашу поведінку, в тому числі й харчову. Саме ви вирішуєте, яку їжу купувати й коли її подавати. Тому будьте прикладом і харчуйтеся правильно, вибирайте корисні перекуси, їжте за столом, не пропускайте прийоми їжі.
Важливими є запах і зовнішній вигляд їжі: вони повинні сприяти апетиту. При зниженні апетиту у здорової дитини правильно використовувати скоріше такі поняття, як мотивувати або спонукати. Наприклад, ефективними можуть бути такі фрази, як «потрібно поїсти, щоб вирости таким же сильним, як тато (або якийсь улюблений персонаж казок, мультфільмів)». Все ж бувають ситуації, коли дитину, яка відмовляється від їжі, варто показати лікарю. Наприклад, якщо вона навідріз відмовляється від дійсно важливих продуктів: від м’яса (джерела заліза), від молочних продуктів (джерела кальцію). Тоді педіатр порадить продукти-замінники або призначить добавки.
Якщо дитина мало їсть і при цьому погано себе почуває (слабкість, суха шкіра, випадає волосся, порушення роботи ШКТ) або вам здається, що у дитини недобір ваги, – це теж привід проконсультуватися з фахівцем.
Катерина Бородіна
