Жебрак просидів на узбіччі дороги понад тридцять років.
Одного разу повз проходив мандрівник.

– Подайте кілька монет, – сказав жебрак беззубим ротом й механічно простягнув свою стару шапку.

–Мені нема чого тобі дати, – відповів мандрівник. А потім запитав, на чому жебрак сидить.

– Так ні на чому, – відповів він. – Це просто старий ящик. Я сиджу на ньому, скільки себе пам’ятаю.

– А всередину ти заглядав? – поцікавився мандрівник.

– Ні, – сказав жебрак. – Який в цьому сенс? Адже там нічого немає.

– А ти заглянь, – наполягав мандрівник.

Жебрак взявся піднімати кришку. З величезним захопленням і подивом, не вірячи своїм очам, він побачив, що ящик був наповнений золотом!

Так і більшість з нас все життя сидить на ящику з золотом, але відкриває його. Нам здається, що там нічого немає!

Але істинний скарб може перебувати всередині нас. Багато людей шукають зовні, нишпорять, шукають миттєве задоволення, визнання і утвердження, безпеку, любов. Але вони не знають, що мають внутрішнє багатство, яке не тільки включає все це, але і нескінченно більше, ніж може запропонувати весь світ.