Що й казати зайвий раз про те, що картопля є традиційним продуктом на столі кожного українця. І в кожному з нас живе дивне відчуття, ніби картопля була на нашій землі споконвічно. Але насправді наша бульба не звідсіля. Вона пройшла довгий і романтичний шлях, допоки не потрапила до нас.
Історія свідчить, що одним із перших європейців, хто побачив цю рослину (і, певне, страшенно здивувався), був іспанський завойовник Франсіско Пісарро. Знаєте, як він назвав картоплю? Смачним хлібним трюфелем. От! Але до старого континенту цей “трюфель”, попри все, потрапив значно пізніше. Зокрема, в Європу – у ХVІ столітті. Гадаєте, мешканці з ентузіазмом заповзялися її варити, смажити та пекти? Ні, вони придивлялися до нового продукту. Аж століття. Ба, і навіть у XVII столітті картопля була великою рідкістю й вважалася делікатесом. Нею смакували тільки в аристократичних сім’ях, а придворні дами (тільки-но уявіть!) прикрашали картопляним цвітом свої зачіски.
У Росію картопля потрапила з легкої руки Петра Першого: з-за кордону він надіслав перший мішок картоплі графові Шереметьєву й наказав не тільки відправити у різні куточки, а й вимагати у підлеглих, аби навчилися вирощувати.
А от за часів царювання Анни Іоанівни картопля часто з’являлася на столі тільки придворної знаті, прості люди не мали честі пізнати її смак. Вперше люди неаристократичного походження змогли спробувати картоплю під час Семилітньої війни в Прусії, зокрема в містечку Лезенінкен. Один із солдатів російської армії Андрій Болотов закопав про запас кілька бульб у землю (військо стояло на одному місці дуже довго). І – о диво! – вони проросли, і солдати навіть змогли зібрати врожай. Увесь процес садіння й збирання настільки сподобався простому солдатові Андрію, що він заходився проводити досліди з картоплею. Незабаром з’ясувалося, що вона любить, коли її обгортають, чудово почувається на піщаному ґрунті, на якому, приміром, важко виростити хліб. Картопля рятувала від голоду і цинги. Прусський король Фрідріх-Вільгельм І на знак того, що картопля врятувала його підданих, видав наказ, мовляв, кожен, хто вирощуватиме цю рослину на своїх городах, зостанеться без носа й вух. А заборонений плід, звісно ж, притягує. І картопля почала свій тріумфальний хід Європою. Так і до нас потрапила.
Сьогодні маємо такі популярні сорти картоплі, як Бородянська рожева, Водограй, Мавка, Горлиця, Луговська, Українська рожева. З неї виходять і смачні страви, і безпечні ліки проти подагри, люмбаго, синців під очима, опіків (терту картоплю прикладають до ушкоджених ділянок шкіри), ревматизму (для цього достатньо носити кілька картоплин у кишені). А ще картопля допомагає, коли болить горло: печені бульби загортають у вовняну шкарпетку й кладуть на шию. Печену картоплю радять вживати разом з лушпинням людям, які страждають на гіпертонію. Картопляний сік вважають засобом регулювання кислотності шлункового соку й боротьби з головним болем. Інгаляції картопляною парою ефективно допомагають при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.
А в Чехії з картоплі виробляють препарат інгібін, який використовують під час лікування виразки шлунка. Якщо норма спожитої картоплі на добу у вас становить приблизно 300-400 г, то знайте, що у ваш організм потрапляє не менш як 10 відсотків потрібної для життя енергії.
Зберігати картоплю варто в сухому та чистому приміщенні при температурі 4оС і вологості повітря 85-90 відсотків аж до весни.
