Сварка
Якщо на дитину вдома тиснуть і з кожного приводу кричать, вона в принципі не ризикне розповідати про нову проблему. Навіть якщо в ситуації, що склалася школяр не винен, а став наприклад жертвою цькування з боку однокласників, він все одно не ризикне розповісти про це батькам, боячись, що на нього знову обрушаться з криками, звинувачуючи в тому, що він не розповів про проблему раніше.
Не повірять
У деяких родинах існує культ школи і вчителя. Дітям з першого класу розповідають, що вчитель завжди правий просто тому, що він – вчитель. При такому підході дитина ніколи не ризикне розповісти батькам про те, що у нього вже давно конфлікт з кимось із викладачів і в цей конфлікт вже давно пора втрутитися батькам. Також школяр не ризикне розповісти, що у нього проблеми з успішністю з якогось предмета, або що він не втікав з уроку разом з усім класом, а вчитель просто не став розбиратися і зробив запис у щоденниках абсолютно всіх учнів. Навіщо намагатися щось пояснити батькам, які заздалегідь заявили, що вірять тільки вчителю, а не своїй дитині?
Перспектива контролю
Найчастіше діти намагаються приховати від батьків свої проблеми, побоюючись, що в подальшому батьки почнуть активніше їх контролювати і опікати. Перспектива тотальної турботи або контролю лякає школярів настільки, що вони вважають за краще в принципі не заїкатися про те, що у них в школі щось йде не так.
Страх покарання
Ще одна причина, з якої школярі приховують від батьків проблеми в школі – банальний страх покарання. Як не крути, в поганих оцінках, вибитих вікнах і зірваних уроках винен сам школяр і далеко не все можна списати на погану компанію. А це означає, що так чи інакше йому доведеться відповідати за свої вчинки і виправляти свої помилки. Така перспектива дітей не просто не тішить, а відверто лякає. Саме тому більшість школярів вважають за краще або мовчати про проблеми, або відверто брехати батькам доти, доки не попадуться на брехні.
