Дивись на дівчаток у школі, а не online
«Мій любий онуче, я не хотів би, щоб цей різдвяний лист звучав надто повчально, в дусі Де Амічіса (Едмондо де Амічіс – італійський письменник), і проповідував би любов до наших ближніх, батьківщини, людства і тому подібних речей. Ти не став би до цього прислухатися (ти вже дорослий, а я занадто старий), оскільки система цінностей настільки змінилася, що мої рекомендації можуть виявитися недоречними.
Отже, я хочу дати тільки одну пораду, яку може стати в пригоді тобі на практиці зараз, коли ти користуєшся своїм планшетом. Я не стану радити не займатися цим зі страху здатися дурним дідом. Я ж і сам ним користуюся.
У крайньому разі можу порадити тобі не затримувати увагу на сотнях порнографічних сайтів, які демонструють сексуальні ігри між людьми, між людиною і тваринами. Не вір, що сексуальні стосунки зводяться до цих досить монотонних дій. Ці сцени задумані, щоб утримати тебе вдома і щоб ти не міг піти і познайомитися з реальними дівчатами.
Припускаю, що ти гетеросексуал, в іншому випадку прийми мої рекомендації як додаток до твоєї ситуації. Дивись на дівчаток в школі або на ігрових майданчиках, тому що вони кращі за телевізійних персонажів і колись подарують тобі більшу радість, ніж дівчата online. Вір мені, тому що у мене більше досвіду (якби я тільки спостерігав за сексуальними іграми по комп’ютеру, твій батько ніколи б не народився, та й тебе б не було).
Хвороба, яка вразила теперішнє покоління
Але я не про це хотів з тобою говорити, а про хворобу, яка вразила твоє і попереднє покоління, яке вже вчиться в університетах. Я говорю про втрату пам’яті.
Це правда, що якщо ти захочеш дізнатися, хто такий Карл Великий або де знаходиться Куала-Лумпур, то ти зможеш натиснути на кнопку і негайно дізнатися все з інтернету. Роби це, коли тобі потрібно, але, отримавши довідку, старайся запам’ятати її зміст, щоб не шукати вдруге, коли ці знання тобі знадобляться в школі, наприклад.
Погано те, що розуміння того, що комп’ютер може в будь-який момент відповісти на твоє запитання, відбиває у тебе бажання запам’ятовувати інформацію. Цьому явищу можна навести таке порівняння: дізнавшись, що з однієї вулиці до іншої можна дістатися на автобусі або метро, що дуже зручно в разі поспіху, людина вирішує, що у неї більше немає необхідності ходити пішки.
Але якщо ти перестанеш ходити, то перетворишся на людину, вимушену пересуватися в інвалідному візку.
О, я знаю, що ти займаєшся спортом і вмієш керувати своїм тілом, але повернемося до твого мозку.
Пам’ять подібна м’язам твоїх ніг. Якщо ти її перестанеш вправляти, то вона стане в’ялою, і ти перетворишся на ідіота. Крім того, всі ми в старості ризикуємо захворіти хворобою Альцгеймера, і один із способів уникнути цієї неприємності полягає в постійному тренуванні пам’яті.
Ось у чому полягає мій рецепт
Щоранку вивчати якийсь короткий вірш, як змушували нас робити в дитинстві. Можна влаштовувати змагання з друзями на кращу пам’ять. Якщо тобі не подобається поезія, то ти можеш запам’ятовувати склад футбольних команд, але ти повинен знати гравців не тільки команди Римського клубу, але й гравців інших команд, а також їхні колишні склади (уяви, що я пам’ятаю імена гравців Туринського клубу, що були на борту літака, що зазнав аварії на пагорбі Суперга: Паоло Бачигалупі, Балларін, Мароз і так далі).
Змагатися в тому, хто краще пам’ятає зміст прочитаних книг: чи пам’ятають твої друзі імена слуг трьох мушкетерів і д’Артаньяна (Грімо, Базен і Планше)… А якщо ти не хочеш читати «Трьох мушкетерів» (хоч ти не знаєш, що втрачаєш), то виконай подібну гру з тієї книжкою, яку ти прочитав.
Це здається грою, та це й є гра, але ти побачиш, як твоя голова наповниться персонажами, історіями і різними спогадами. Ти запитаєш, чому колись комп’ютер називали електронним мозком. Це тому, що він був задуманий за моделлю твого (нашого) мозку, але у людського мозку більше зв’язків, ніж у комп’ютера.
Цікаві факти про роботу мозку, які доводять, що ми здатні на все
Мозок – це такий комп’ютер, який завжди з тобою
Мозок – це такий комп’ютер, який завжди з тобою, його можливості розширюються в результаті вправ, твій же настільний комп’ютер після тривалого використання втрачає швидкість і через кілька років вимагає заміни. А твій мозок може прослужити тобі до 90 років, і в 90 років, якщо ти будеш його тренувати, ти будеш пам’ятати більше, ніж пам’ятаєш зараз. Він до того ж безкоштовний.
Потім є ще історична пам’ять, яка не пов’язана з фактами у твоєму житті або з тим, що ти прочитав. Вона зберігає ті події, які трапилися до твого народження.
Сьогодні у школі (крім твого власного кола читання) слід було б навчити тебе запам’ятовувати те, що трапилося до твого народження, але їй це погано вдається. Різні опитування показують, що сьогоднішня молодь, навіть і університетська, народжена в 1990 році, не знає, а, можливо, не хоче знати про те, що відбувалося в 1980 році, вже не кажучи про те, що було 50 років тому.
Але залишимо осторонь школу. Сьогоднішня молодь не знає артисток кіно двадцятирічної давності, а я знав, хто така Франческа Бертини, що знімалася в німому кіно за 20 років до мого народження. Можливо, так було, тому що я гортав старі журнали, звалені в коморі нашого будинку. Я і тобі пропоную перегортати старі журнали, тому що це допомагає зрозуміти те, що відбувалося до твого народження.
Чому так важливо знати про події далекого минулого?
Тому що часто подібні знання допомагають зрозуміти хід сьогоднішніх подій і в будь-якому випадку, як знання складу футбольних команд, допомагають збагатити нашу пам’ять.
Врахуй, що ти можеш тренувати свою пам’ять не тільки за допомогою книг і журналів, а й за допомогою інтернету. Він придатний не тільки для того, щоб базікати з твоїми друзями, а й для вивчення світової історії. Хто такі хетти і камізари? Як називалися три кораблі Колумба? Коли вимерли динозаври? Чи був штурвал на Ноєвому ковчезі? Як називався предок бика? Сто років тому водилося більше тигрів, ніж зараз? Що ти знаєш про імперію Малі? Хто розповів про неї? Хто був другим татом в історії? Коли був створений Мікі-Маус?
Я міг би продовжувати нескінченно ставити питання, і вони стали б прекрасними темами для дослідження. Все це треба пам’ятати. Настане день, і ти постарієш, але ти будеш відчувати, що прожив тисячу життів, ніби ти брав участь в битві при Ватерлоо, був присутній при вбивстві Юлія Цезаря, побував в тому місці, де Бертольд Шварц, змішуючи в ступці різні речовини в спробі отримати золото, випадково винайшов порох і злетів у повітря (і так йому і треба!). А інші твої друзі, які не прагнуть збагатити свою пам’ять, проживуть тільки одне власне життя, монотонне і позбавлене великих емоцій.
