П’ята хвороба, або інфекційна еритема, — це захворювання, яке часто зустрічається серед дітей, але трапляється і в дорослих. Хоча більшість випадків протікає в легкій формі, важливо знати, як правильно розпізнати симптоми і що робити, щоб уникнути ускладнень. Характерний висип, підвищена температура і слабкість — все це може бути ознаками п’ятої хвороби. У цій статті ми розповімо, як правильно діагностувати захворювання, чому воно може бути небезпечним для певних груп людей, і які прості профілактичні заходи допоможуть захистити вашу родину.
Назва “п’ята хвороба” виникла в рамках історичної класифікації дитячих інфекційних захворювань, що супроводжуються висипанням на шкірі. Лікарі у минулому розташовували ці хвороби за порядком їх виявлення, тому кожній з них було присвоєно номер.
Ось як виглядала ця класифікація:
- Кір
- Скарлатина
- Краснуха
- Інфекційний мононуклеоз
П’ята хвороба була останньою, яку описали в цій серії, тому вона отримала таку назву — “п’ята хвороба”. Вона отримала своє друге, медичне ім’я “інфекційна еритема”, через характерний висип, що з’являється на шкірі, зокрема на щоках у вигляді так званого “бабусиного удару”.
Радимо також прочитати: Що варто знати батькам про інфекційний мононуклеоз
Інфекційна еритема
Причини інфекційної еритеми та як вона розвивається
П’яту хворобу викликає парвовірус B19 — вірус, який вражає еритроїдні клітини кісткового мозку, що відповідають за утворення червоних кров’яних тілець. Основний шлях передачі хвороби — повітряно-крапельний: через кашель, чхання або тісний контакт із хворим. Також є й рідші варіанти зараження — через кров або від матері до плода під час вагітності.
Після потрапляння в організм вірус проникає в клітини кісткового мозку, де він порушує вироблення червоних кров’яних тілець. Відповідно, імунна система починає реагувати, що й викликає появу характерного висипу.
Інкубаційний період п’ятої хвороби становить від 1 до 2 тижнів. Перебіг парвовірусної інфекції часто безсимптомний або клінічна картина нагадує легку застуду:
- підвищення температури;
- головний біль;
- слабкість;
- біль у горлі;
- нежить.
Згодом на обличчі з’являється характерний червоний висип, який є одним із основних симптомів цієї хворобикий і швидко поширюється на тулуб і кінцівки.
Висип на щоках має специфічний вигляд: червоні плями, які нагадують сліди від удару чи яскраво виражену “смугу” або “відбиток”, ніби після удару по щоці.
Цей характерний висип є типовим для п’ятої хвороби і виникає зазвичай на другий або третій день після появи перших симптомів, таких як підвищена температура, біль у горлі і головний біль. Згодом червоні плями можуть поширюватися на тулуб і кінцівки, але саме на щоках вони зазвичай виглядають найбільш виразно.
Висип при парвовірусній інфекції зазвичай зникає через тиждень, але може зберігатися до 2-3 тижнів. Іноді можуть з’являтися повторні висипання, особливо при хвилюванні, фізичному навантаженні, купанні.
Хто у групі ризику?
Хвороба найчастіше вражає дітей віком від 5 до 15 років, проте випадки серед дорослих теж можливі. Особливо це стосується людей, які працюють у дитячих колективах або мають ослаблений імунітет.
Найбільша заразність спостерігається у період від появи перших симптомів до висипу. Після появи висипу хворий стає майже не заразним для оточуючих.
У дітей із супутніми захворюваннями та ослабленим імунітетом можливий ускладнений перебіг захворювання із ураженням нервової системи, печінки, нирок. Одним із ускладнень є апластичний криз – зниженням рівня гемоглобіну, еритроцитів і ретикулоцитів через викликане самим вірусом кількаденне пригнічення функції кісткового мозку.
Найбільш небезпечним парвовірус є для вагітних, бо він вражає плід – аж до того, що може спровокувати його загибель, підвищує небезпеку викидня. Ризик смерті плода сягає 10-15 %.
Радимо також прочитати: “Жіночі” хвороби у дівчаток, або Коли дівчинку треба показати гінекологу
Як діагностують п’яту хворобу?
У більшості випадків діагноз встановлюється клінічно, на основі типових висипань та анамнезу. Однак для підтвердження можуть бути проведені додаткові тести:
- серологічний аналіз для виявлення антитіл до парвовірусу B19 (IgM, IgG);
- полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) для виявлення вірусної ДНК.
Як лікують п’яту хворобу
Специфічного лікування п’ятої хвороби не існує. Терапія зазвичай симптоматична та включає:
- жарознижувальні засоби;
- рясне пиття;
- відпочинок.
Зазвичай захворювання проходить без серйозних ускладнень, а своєчасне лікування сприяє швидкому одужанню.
Оскільки вакцини проти парвовірусу B19 не існує, профілактика полягає у дотриманні основних правил гігієни: регулярному митті рук, униканні контактів з хворими людьми та обережності під час вагітності. Дотримання простих заходів профілактики допоможе уникнути зараження і поширення вірусу.
