Іллінська-Чернігівська ікона Божої Матері здавна вважається чудотворним образом. Віряни моляться перед цим образом з проханням про допомогу у зціленні від хвороб та захист від нещасть. Чернігівську Богородицю вважають покровителькою сімейного благополуччя, утішницею в скорботах і заступницею у важких життєвих обставинах. Чернігівську ікону вважають символом захисту рідної зелі. Вшановують Іллінсько-Чернігівську ікону Божої Матері 16 квітня за новим стилем.

Історія Іллінсько-Чернігівської ікони Божої Матері

Чернігівська ікона була написаний у 1658 році іконописцем Григорієм Дубенським (у чернецтві Геннадієм) для іконостасу чернігівської Іллінської церкви.

У 1662 році сталася знаменна подія: протягом восьми днів, з 16 по 24 квітня, з очей Богородиці текли сльози. Це чудо стало передвісником великих бід для українського народу.

Невдовзі на Чернігів напало військо Кримського хана. Вороги не змогли захопити добре укріплену чернігівську фортецю, але почали розорювати околиці. Саме тут був розташований Іллінський чоловічий монастир. Вночі татари увірвалися до Троїцького монастиря, розікрали церковне начиння і понищили ікони, але Іллінська ікона Божої Матері залишилась недоторканою. Її не змогли пошкодити навіть під час нападу — невидима сила захистила святиню.

З початку XVII століття почали записувати чудеса, що сталися завдяки Іллінській іконі. Були записані 24 дива зцілення від різноманітних недуг, які сталися з жителями Чернігова та його околиць. Існував також випадок воскресіння, пов’язаний з цією іконою.

З’явилось багато “списків” (копій) ікони, що мали таку ж саму чудодійну силу, як і оригінал. Нині копії чудотворної ікони є в чернігівському Єлецькому монастирі, у зібраннях Національного художнього музею в Києві, Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”.

Шата від Івана Мазепи для чудотворної ікони

У різний час чудотворний Чернігівський образ перебував в Іллінській церкві, потім його перенесли в Успенський собор Єлецького Чернігівського жіночого монастиря. У XIX столітті святиню зберігали в соборі в літній час, а на зиму переносили до церкви Різдва Христового. Існує припущення, що з 1924 року, після закриття Троїцько-Іллінського монастиря, оригінал ікони був втрачений, але збереглися численні списки цієї чудотворної святині.

З Іллінсько-Чернігівською іконою Божої Матері пов’язано багато чудес, серед яких зцілення від сліпоти, хвороб ніг, ревматизму та хронічних недуг. Тож перед іконою зазвичай моляться з проханнями про здоров’я, мир у домі, збереження дітей і дарування сили для подолання труднощів.

Особливо важлива ця ікона для чернігівців та всіх українців, оскільки вона є символом духовної підтримки і захисту рідної землі.