Картопля — це традиційна страва української кухні, джерело калію, вітаміну С та складних вуглеводів. З іншого боку, її регулярно звинувачують у підвищенні цукру в крові та навіть «провокуванні» хронічних хвороб. Що з цього правда, а що — маніпуляція фактами?
Картопля — це не лише крохмаль
У 100 г вареної картоплі міститься приблизно 70–80 ккал, що робить її помірно калорійним продуктом. Вона багата на калій (більше, ніж у банані), містить вітамін С, вітамін B6 та невелику кількість рослинного білка.
Основний компонент — крохмаль. І саме навколо нього виникає найбільше дискусій.
Після термічної обробки крохмаль стає доступнішим для ферментів, тому гаряча картопля має відносно високий глікемічний індекс. Проте якщо її охолодити, частина крохмалю переходить у форму резистентного крохмалю (RS3).
Огляд Birt et al. у Nutrition Bulletin (2013) підтверджує, що резистентний крохмаль:
-
знижує глікемічну відповідь;
-
покращує чутливість до інсуліну;
-
сприяє росту корисної мікрофлори кишківника.
Подібні результати демонструє дослідження Robertson et al., опубліковане в The American Journal of Clinical Nutrition (2005).
Це означає, що холодна відварена картопля в салаті може мати інший метаболічний ефект, ніж гаряче пюре.

Коли виникають ризики
Небезпека картоплі пов’язана не стільки з її складом, скільки зі способом приготування та контекстом споживання.
Згідно з даними великих когортних досліджень (BMJ, 2016), регулярне вживання смаженої картоплі асоціюється з підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу та серцево-судинних захворювань. Проблема полягає у поєднанні факторів.
Основні ризикові чинники:
-
регулярне споживання картоплі фрі та чипсів;
-
приготування при високих температурах із сильним підрум’яненням;
-
поєднання з насиченими жирами та солодкими напоями;
-
великі порції при малорухливому способі життя.
Під час смаження при температурі понад 120°C утворюється акриламід — сполука, яку Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA, 2015) вважає потенційно канцерогенною. Її найбільше у чипсах і сильно засмаженій картоплі.
Водночас варена або запечена картопля без надлишку жиру не демонструє такого ж ризикового профілю.
Кому варто контролювати споживання картоплі
Є групи людей, для яких картопля потребує помірності та індивідуального підходу.
Обережність рекомендована:
-
людям із цукровим діабетом 2 типу;
-
особам з інсулінорезистентністю;
-
пацієнтам із хронічною хворобою нирок (через високий вміст калію);
-
людям з ожирінням при низькій фізичній активності.
Для фізично активних людей картопля може бути нормальним джерелом вуглеводів і навіть частиною спортивного харчування.

Зелена та проросла картопля – реальна загроза
Найбільш серйозний ризик пов’язаний не з калоріями, а з глікоалкалоїдами. Під впливом світла картопля зеленіє. Разом із зеленим відтінком зростає рівень соланіну — природної токсичної речовини.
За даними WHO Food Additives Series (2009), надлишок глікоалкалоїдів може викликати:
-
нудоту та блювання;
-
біль у животі;
-
діарею;
-
неврологічні симптоми у тяжких випадках.
Сильно позеленілу або гірку на смак картоплю вживати не рекомендується. Термічна обробка не руйнує соланін повністю.
Підмерзла картопля не є токсичною, однак через перетворення крохмалю на цукри вона стає солодшою та активніше утворює акриламід при смаженні.
Коли картопля є частиною здорового раціону
При правильному підході картопля може бути цілком безпечною.
Найбільш безпечні способи приготування:
-
варіння у шкірці;
-
запікання без надлишку жиру;
-
використання в охолодженому вигляді у салатах;
-
поєднання з овочами та джерелами білка.
Як і у випадку з більшістю продуктів, головне правило залишається незмінним: важливий не окремий інгредієнт, а баланс усього раціону.
Радимо також приготувати:
- Картопляні палички – смакота, якої хочеться ще і ще
- Картопляні млинці – прості, смачні, незвичайні