Хтось колекціонує картини, хтось марки, прикраси, а я збираю історії. У моїй пам’яті на окремій поличці лежать усі ті історії, які розповідали мені близькі чи незнайомі люди, які я десь підгледіла і зберегла.
Тепер перебираю їх, як сторінки щоденника, і посміхаюся, бо це історії, які беззаперечно доводять, що вічне кохання існує, що воно нікуди не поділось у нашому страшному світі.
Мої нові друзі — німці. Йому під шістдесят, їй — за сорок. Колись вона навчалася в університеті на дизайнера, але залишила навчання — бракувало коштів. Та мріяти не перестала. Навіть працюючи медсестрою в клініці пластичної хірургії. Він — успішний топ-менеджер у минулому, тепер провадить громадську діяльність.
Вони зустрілися. Вона розповіла про свою давню мрію — створювати одяг для дітей, яких у неї не було і, напевно, вже не буде. Він кохає її уже багато років. Продав свій будинок у престижному районі, новенький «Мерседес» і вкладає гроші в її мрію — дитячий одяг для принцес і принців. Не запитує, чи буде з цього великий прибуток, чи впевнена вона, що все поверне, чи стане це прибутковою справою. Він просто поряд і завжди її підтримує. Хіба це не вияв справжнього кохання?
Ми з друзями в Карпатах. Привітна й усміхнена тьотя Аня і такий же гостинний її чоловік. На другий день нашого приїзду ми бачимо його на кухні — готує щось для дружини. У неї астма, сьогодні їй погано, лежить. Він готує їй чай з лимоном, який вона так любить, і посміхається. У них доросла донька та онук, і через багато років він посміхається з любов’ю, коли готує їй сніданок.
До нас в ательє прийшла пара. Обом за сімдесят. Тримаються за руки. У внука — весілля.
— Були на базарі, купили їй нові туфлі й сукню, щоб була найгарнішою, — посміхається він.
— Любчику, йди-но подивись, чи так буде гарно, — лагідно промовляє вона.
— Дуже гарно, — відповідає він.
Я не втримуюсь і запитую:
— Скільки ви років разом?
— П’ятдесят, — відповідають обоє і щасливо посміхаються.
Я прокидаюся вранці, тримаючи в голові усі ці щасливі історії, виходжу на кухню і посміхаюся до чоловіка, який готує каву.
— Дякую, — майже шепочу.
— За що? — дивується він.
— За те, що ти в мене є…
Цитати про кохання
• Обійми — як бумеранг: ти отримуєш їх одразу назад. (Біл Кін)
• Життя є квіткою, для якої кохання є медом. (Віктор Гюго)
• Любов — це гра, де двоє можуть грати та обоє вигравати. (Ева Гебор)
• Кохання — моя релігія. Я помру за неї. (Джон Кітс)
• Любов — краса душі. (Святий Августин)
• Кохання — це квітка, якій ти маєш дозволити вирости. (Джон Леннон)
• Інколи серце бачить те, що очам не видно. (Джексон Браун-молодший)
• Голод до любові набагато важче втамувати, ніж голод до хліба. (Мати Тереза)
• Коли кохання не є божевіллям, це не є коханням. (Педро Кальдерон де ла Барка)
• Де є любов, там є життя. (Ганді)
Радимо також прочитати:
- Це не любов: що легко переплутати з коханням?
- Любов – це…, або Чим більше віддаєш, тим більше зостається
- Коли хтось каже, що дуже вас любить, пам’ятайте, що є два види любові
Авторк – Таїсія Гайда
