Кнедлі — страва центральноєвропейської та закарпатської кухні, яку також знають під назвами книдлі, кнедлик, книґлі. Це борошняні або картопляні вироби, що за текстурою нагадують щось середнє між галушками та варениками або ж легкий розпарений білий хліб. Для тіста традиційно використовують борошно, яйця, а також картоплю чи сир. Кнедлі можуть бути з начинкою або без неї, мати форму кульок чи невеликих валиків і варитися у підсоленій воді або на парі. Їх подають як самостійну страву, використовують як гарнір або додають у супи.

Страва поширена в чеській, австрійській, німецькій, угорській, єврейській кухнях, а в різних варіаціях зустрічається також у Словаччині, Словенії, Норвегії, Канаді. На Закарпатті кнедлі давно стали частиною повсякденної домашньої кухні.

Перші аналоги кнедлів з’явилися ще у Стародавньому Китаї та Єгипті, а середньовічні кулінарні записи Європи не раз згадували страви зі схожим принципом приготування. У Стародавньому Римі рецепт, подібний до сучасних кнедлів, описано у кулінарній книзі Апіція. Звідти традиція поширилася до Центральної Європи.

У різних країнах ця страва отримала свої назви: в Австрії та Баварії — кнедель, у Словаччині та Угорщині — кнедла. До чеської мови слово knödel («вузол», «клубок») потрапило на початку ХІХ століття, хоча схожі вироби існували ще в середньовічній Чехії під назвами «бухти» чи «бухтички».

Спершу кнедлі вважали їжею бідняків. Їх готували з простого тіста або зішматочків зачерствілого хліба, варили в окропі чи обсмажували. Лише наприкінці XVIII століття борошняні та картопляні кульки стали гарніром до м’ясних страв, а згодом їх почали фарширувати фруктами та м’ясом.

Сучасний вигляд кнедликів сформувався у XVII столітті: шматочки або кульки картопляного чи борошняного тіста, відварені у підсоленій воді або приготовлені на парі.

Кнедлі у легендах

З кнедлями пов’язано чимало історій та легенд. Німецькі хроніки розповідають, як під час облоги баварської фортеці Деггендорф гуситським військом жінки захистили місто… кнедликами. За переказом, дружина бургомістра, помітивши шпигуна, кинула в нього тарілкою свіжозварених кнедлів. Побачивши це, ворог вирішив, що у фортеці залишилося багато запасів їжі, і припинив облогу.

Ще одна легенда — про жінок, які кидали у ворогів затверділі кнедлики, змушуючи їх відступати. Хоча історично ці сюжети не збігаються з реальними датами, вони стали частиною фольклору.

Більш правдоподібна історія стосується австрійської облоги міста Амберг. Під час переговорів у монастирі захисники фортеці вистрілили з гармати ядром, замаскованим під величезний кнедлик, який упав прямо на стіл австрійського командувача. Обурений командир наказав зняти облогу. Ядро й досі зберігається біля монастирського порталу.

Остання історично задокументована «атака кнедликами» сталася вже у ХХ столітті — у 1967 році неподалік Мюнхена. Місцевий мешканець, протестуючи проти шуму літаків НАТО, виготовив власний метальний пристрій і запускав у повітря… закам’янілі кнедлі. Хоча до літаків вони не долітали, акція привернула увагу, і кількість польотів над містом зменшили.

Радимо також приготувати: Гомбовці (кнедлики, кнедлі, бухти) з сиру з начинкою

РЕЦЕПТИ КНЕДЛІВ

КАРТОПЛЯНІ КНЕДЛІ

Картопляні кнедлі — проста домашня страва, яка поєднує ніжну текстуру та насичений смак. Чудово смакують як окрема страва або як гарнір до м’яса чи риби.

• 500 г картоплі, 1 яйце, 125 г борошна, 25 г вершкового масла, сіль, перець.

Картоплю вимити і зварити в мундирі. З’єднати у глибокій мисці просіяне борошно, яйце, сіль і перець. Готову картоплю очистити та ще гарячою подрібнити до стану однорідного пюре. Додати пюре до борошняної суміші і замісити м’яке тісто, що не липне до рук. Посипати стіл борошном і сформувати валик діаметром близько 3 см. Нарізати його на шматочки завтовшки 2–3 см, скачати кульки. Опускати кульки у киплячу підсолену воду, помішуючи, щоб вони не приставали до дна. Варити до моменту, коли кнедлі спливуть на поверхню. Виймати шумівкою і полити розтопленим вершковим маслом.

СИРНІ КНЕДЛІ

Сирні кнедлі мають приємний солодкуватий смак, аромат лимонної цедри та ніжну структуру. Підійдуть як десерт або ситний сніданок.

• 250 г сиру, 4 яйця, 60 г цукру, 40 г родзинок, 1 склянка борошна, цедра одного лимона, волоські горіхи за смаком, сіль.

Замісити м’яке тісто з борошна, половини яєць та солі. Розкачати тісто тонким пластом. Змішати сир, решту яєць, цукор, родзинки та цедру і змастити цією масою пласт тіста. Скласти пласт навпіл і нарізати його на чотирикутники, ретельно защипнувши краї. Варити кнедлі у киплячій воді на слабкому вогні 25–30 хвилин. Виймати шумівкою, збризкувати маслом і посипати обсмаженими подрібненими горіхами.

ХЛІБНІ КНЕДЛІ

Хлібні кнедлі — класичний варіант з Центральної Європи. Чудово поєднуються з м’ясними соусами, гуляшем, печенею.

• 3 черстві булочки, 750 г борошна грубого помелу, 2 яйця, 1 склянка молока, 1 упаковка дріжджів, 1 ст. л. цукру, 1 ч. л. солі.

Нарізати булочки кубиками і підсушити. Змішати дріжджі, цукор і половину теплого молока, дати заквасці піднятися. Додати борошно, яйця, сіль, молоко, що залишилося, та булочки. Дати кубикам хліба увібрати рідину й перемішати масу. Сформувати дві ковбаски, залишити на 30 хвилин, тричі перевертаючи. Довести воду до кипіння, змочити заготовки холодною водою і опустити в окріп. Варити 10 хвилин, перевернути і варити ще 10 хвилин. Вийняти, викласти на тарілку і нарізати порційними шматками.

ЗАКАРПАТСЬКІ КНЕДЛИКИ

Класичний варіант, поширений у закарпатській кухні. Тісто виходить пишним і добре тримає форму, а самі кнедлі можна варити або готувати на парі.

• 630 г борошна, 250 г молока, 2 яйця, 15 г дріжджів, 5–6 г солі.

Розмішати дріжджі з частиною теплого молока і невеликою кількістю борошна, накрити і дати піднятися. Всипати решту борошна, влити молоко, збите з яйцями та сіллю. Замісити круте тісто й залишити на 1–1,5 години. Сформувати валики розміром 0,5×1,5 см, накрити і дати постояти 15–20 хвилин. Варити у підсоленій воді під кришкою 5 хвилин, потім варити без кришки ще 3–4 хвилини або готувати на парі.

• Закарпатські гомбовці
• Кнедлики з картоплі зі смаженим бочком. Капець, як це смачно!