День після обстрілу – це…
Поставити каву варитися, а вже потім піти чистити зуби.
Задрімати під час театральної вистави, відкрити очі й побачити, що на тебе дивиться актор. З розумінням і трохи із заздрістю.
Висипати ванілін у смітник, а пакетик кинути в миску з тістом.
Підписуючи документи, спитати, який сьогодні рік. І почути у відповідь: «Такий собі, якщо чесно».
Написати у чаті будинку «Доброго ранку, сусіди» о 17:00. І отримати відповідь: «Христос Воскрес».
Перед візитом до стоматолога боятися не бормашини, а того, що стоматолог не спав.
Пів години сесії з психологом розповідати не про стрес, а про те, як під світанок майже вдалося заснути в коридорі – але прокинувся кіт і почав рити наповнювач у лотку.
Отримати сповіщення, що до тебе вже прямує замовлений о 4-й ночі червоний кардиган.
Зібрати себе докупи й піти таки в спортзал. Бо не піти – це наче програти їм і віддати цей день.
Погодитися на побачення. А чому б і ні? Життя хочеться жити.
Автор – Гарік Корогодський
Радимо також прочитати: Як працювати після безсонної ночі через повітряну тривогу: як знайти сили
