Як формується генна пам’ять? Ось так. І саме так.
Ні-ні, Сонечко, це грім. Просто грім… (Але тіло вже стислося в тривозі. Воно пам’ятає).
95-й до повного. Завжди до повного. (Машина має бути готова вивезти тебе з життя за п’ять хвилин).
Усі документи мають бути в червоному рюкзаку (ну, в мене червоний). Всі, навіть дитячі картки з прививками. (І ще копії в хмарі, і копії в банківському сейфі, і копії у тьоті на Полтавщині).
Здобувай освіту. Накопичуй навички. Контролюй здоров’я. Це — база, яка допоможе тобі вижити. (І не дай Боже тобі сказати «та мені воно не треба». Треба, мала. Ще як).
Посварилися з рідними? Мирися в той же день. Завжди. (Бо ніколи не знаєш, яка розмова буде останньою).
Роби фото щасливих митей. Там де ти не гарна, але заливаєшся сміхом. Там де діти на узбережжі грають в м’яча. Там, де щастя. Ніколи, ніякі студійні фото де вся родина в однакових светрах з оленями не замінять митей коли кіт завалив ялинку у твоїй хаті.
Повір, прийде час коли ти будеш гортати їх із ніжністю.
Обіймай батьків. Щемно, сильно, щиро. Просто повір.
Обіймай дітей. Кожного ранку. Цілуй їх злохмачені сном маківки.
Скільки б ти не заробляла: відкладай хоч щось. Та знаю, що важко. Але — роби.
Ти ніколи не знаєш, хто з твого оточення виявиться тим, хто зрадить, а хто тим — хто витягне тебе із дупи. Це може статися через 100 років знайомства.
А ще послухай:
Завжди тримай запасну зубну щітку, труси і банку тушонки в рюкзаку. Світ — штука нестабільна.
Ніколи не смійся з чужих страхів. Кожен з нас спить поруч зі своїм монстром.
Не пий на голодний шлунок. Ні в переносному, ні в прямому сенсі.
Якщо душа свербить — копай. Там або твоє золото, або старі шкідливі сценарії.
Купи собі класну піжаму. Ні, не для когось. Для себе. Бо ти маєш право бути красивою навіть у війні.
Не чекай “ідеального моменту”. Він не настане. Шматок пирога треба їсти гарячим, навіть якщо ложка крива.
Якщо ти вижила — ти вже виграла. Не забувай відзначити це. Хоча б кавою.
Не знецінюй себе фразою “іншим гірше”. Твоє болить — значить має значення.
Люби себе голосно. Бо світ і так зробить усе, щоб ти сумнівалася в собі.
І головне — коли тебе розмазує життя по стінці: почисть зуби, заправ ліжко і зроби чай. Це — твоя особиста перемога на сьогодні.
Генна пам’ять — це не про гени. Це про те, що залишається між рядків, коли тебе читає твоя дочка.
Авторка – Olena Striletska
Радимо також прочитати:
- Я не ідеальна і я ніяковію поряд з красивими та успішними…
-
Жінки, будьте егоїстками!
