Архангел Гавриїл – вісник Божий
25 березня ми відзначаємо одне з найбільших свят – Благовіщення. А 26 березня згідно з новим церковним календарем православні християни відзначають Собор архангела Гавриїла, або Благовісника. Архангел Гавриїл вважався особливо наближеним до Бога. Народ дав йому ім’я Благовісник, адже саме він приніс Діві Марії радісну звістку, що вона народить Сина Божого.
У Святому Письмі розповідається, що є сім найшанованіших ангелів найвищого чину, найбільш наближених до Господа, які завжди стоять при Божому Престолі. Один з них – святий Гавриїл, другий після святого Михайла. Їхні імена у такому порядку і називають: Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл, Салатиїл, Єгудиїл, Варахиїл. Кожен з них має своє особливе служіння.
- Михаїл — переможець супостатів, захисник від ворогів,
- Гавриїл — вісник Божих таїн,
- Рафаїл — лікар,
- Уриїл — сяйво вогню Божественного, просвітитель,
- Салатиїл — молиться до Бога за людей і людей до молитви спонукає,
- Єгудиїл — славитель Бога, клопочеться про винагороду людей, які трудяться задля слави Божої,
- Варахиїл — клопочеться про Божі благодіяння для людей.
Гавриїл як вісник Божих таємниць має завдання сповіщати. Він явився і розповів святому пророкові Даниїлу про звільнення людей Вавилону і про час приходу Месії. Захарії він повідомив про народження святого Предтечі від неплідної матері. Він дав настанову Мойсею написати Книгу Буття про перших людей від початку світу. Гавриїл благословив зачаття Пречистої Богородиці праведним Іоакимові та Анні, а згодом Марії повідомив, що вона народить Сина Божого.
Дохристиянські традиції святкування Благовісника
У народі вірили, що архангел Гавриїл – володар блискавки, – пишуть Українські традиції. Тому святкували Благовісника – “щоб Гаврило хати не спалив”. За стародавнім віруванням, у день Благовісника грім і блискавка прокидаються від зимового сну, а тому після Благовісника кожен день можна сподіватися грому.
В різних місцевостях України збереглося багато легенд про грім і блискавку. Зокрема кажуть, що ці природні явища спричинює Бог, який передає Гаврилові золоті ключі небо відмикати, щоб дощ землю змочив (Чернігівщина).
- На Київщині кажуть, що грім і блискавка від того, що архангел Гавриїл сідає на велику хмару верхи і б’є її золотою різкою – для того, щоб земля прокидалася, бо вже весна.
- Херсонщина “по-козацьки” пояснює походження грому і блискавки: коли гримить, то це з небесної гармати святий Юрій і архангел Гавриїл стріляють у нечисту силу. Святий Юрій кулі закладає, архангел Гавриїл гніт запалює – від того грім і блискавка.
- На Канівщині розповідають, що як гримить, то це Ілля по небі їздить, а блискає, то це Гаврило квіткою махає.
- В західноукраїнських легендах Благовісник є володарем сонця. А оскільки сонце найголовніше з усіх небесних світил, то “Благовісник старший від Великодня”.
Гавриїл замінив Ярила
У народних легендах Благовісник, або ж архангел Гавриїл, наділений значно більшою силою, ніж йому у християнстві належиться. Тому дослідники – зокрема Олекса Воропай – вважають, що з приходом християнства архангел Гавриїл замінив стародавнього міфічного бога сонця Ярила.
Стародавня київська легенда розповідає, що, коли вдарить перший грім і прокидається земля, ходить Ярило по ночах. Де ступить ногою – ярина виросте, де подивиться у поле – квіти зацвітуть, гляне в ліс – пташки защебечуть, у воду гляне – риба стрепенеться. Як на кого з людей гляне – у того серце коханням спалахне: торкнеться у сні молодого хлопця – кров закипить, дівчину зачепить – як іскра, спалахне.
Наш, український, Ярило ходить пішки в білій кереї з вінком маків і хмелю на голові. В правій руці він носить серп, а в лівій – сніп жита, пшениці та всякої пашниці. Яр-хміль, або Ярило, – це чоловічий образ весни, пара дівчині-весні. Поетична уява наших предків не допускала самотності навесні, адже у такий веселий час все повинно бути в парі.
Навесні, коли вперше загримить, діти підпирають плота – “щоб спина не боліла”.
Господарі в цей день носили в церкву хлібні зерна для посвячення на посів. Вдома ж вони змішували зерна з насінням. Від Благовісника починають сіяти ранні ярі зернові – овес, ячмінь, ярову пшеницю.
