Дача для родини Басків довго була тягарем. Перекопування, підживлення, поливання і безкінечна боротьба із бур’янами… Працювати доводилося дуже багато, а врожаї не завжди тішили. Усе змінилося, відколи облаштували грядки за методом Міттлайдера. Дача стала для сім’ї улюбленим місцем.
ЇХАЛИ НА ДАЧУ, ЯК НА КАТОРГУ
«Схема щороку була однакова, – розповідає Людмила Басок. – З ранньої весни погоня за машиною гною. Бруд, неприємний запах, втома… Город перекопували частково кіньми чи тракторцем, а решту вручну, лопатою. Сівозміна? Яка там сівозміна! У кращому разі цього року картопля, а наступного городина. От і все. Поради щодо овочів-попередників (наприклад, після квасолі добре ростуть помідори) враховувалися настільки приблизно, що їхня дієвість практично зводилася до нуля. І з поливом суцільний клопіт. Начебто приніс та вилив на грядку два відра води, а вона стекла на стежку. І знову йти по воду?»
Доглядати за дачею їздили всією сім’єю. Працювали від рання до смеркання. Втомлювалися неймовірно. «У битві за врожай до середини липня традиційно перемагали бур’яни, – зізнається господиня, – а городина нерідко капітулювала під натиском хвороб та шкідників. Таку дачу не любили всі». Згодом Баски вирішили, що дача не повинна бути тягарем для всієї сім’ї, який і важко нести. Тому вирішили відвести більше місця для відпочинку.
ДЛЯ ГОРОДИНИ – ЛИШЕ 4 СОТКИ
«Поступово в результаті перепланування під городом залишили лише 4 сотки землі, – каже пані Людмила. – Город розбили за рекомендаціями американського експерта із землеробства, доктора сільськогосподарських наук Джекоба Міттлайдера». Він розробив систему ефективного овочівництва для невеликих сімейних садиб.
«Усю без винятку городину вирощуємо на грядках шириною 45 см, – діляться господарі. – Довжина грядок може бути довільна (у нас це 8,5 м, 6,5 м та 4,5 м). Міжряддя досить широкі – 80–90 см. Грядки та міжряддя ніколи місцями не міняються. Грядки орієнтовані з півночі на південь, завдяки чому рослини рівномірно освітлюються сонцем, зранку – зі сходу, а після обіду – західним. Такий підхід до облаштування грядок дає можливість проводити сівозміну, забезпечувати ефективний полив та підживлення, легко обробляти землю. Город чистий і акуратний».
Господарі перед перекопуванням ґрунт вапнують для зниження кислотності (оскільки більшість городніх культур погано росте і плодоносить за підвищеної кислотності, на 1 м/п грядки дають 100 г сухого вапна);вносять компост (напівперепрілі органічні рештки, переважно відходи з квітника, газону та городу);вносять комплексні мінеральні добрива (Баски розсипають нітроамофоску (16:16:16) з розрахунку 50 г на 1 м/п грядки).
СЕКРЕТ – ОСОБЛИВІ ГРЯДКИ, МУЛЬЧА І СІВОЗМІНА
«Після перекопування формуємо грядки із земляними бортиками, – розповідає господиня. –Це особливо важливо при поливі, адже бортики дають можливість ефективно та адресно витрачати воду». Для того, щоб сформувати грядки, по кутах забивають кілочки, на які натягують мотузку. Вона позначає межі грядки. Спочатку землю з обох боків грядки підгортають до центру, щоб утворився вал. Далі його поступово розрівнюють, спочатку з однієї,а потім з іншої сторони до мотузки, щоб по краях грядки утворилися бортики. Центр вирівнюють граблями. Після того, як грядка сформована, знімають мотузку і приступають до посіву насіння чи висаджування розсади.
Щойно рослини дають сходи, а розсада вкорінюється, запускається програма підживлень, після закінчення якої грядки мульчують. Мульчу готують з осені: це опале листя з лісу. Хвої не використовують, бо вона закислює ґрунт. «Мульча – це три в одному: утримує вологу, слугує добривом і не дає можливості рости бур’янам, – пояснює Людмила. – Я також мульчую грядки злегка підсохлою травою, яку скошуємо на газоні».
До речі, сапкою Баски не користуються – обробляють грядки плоскорізом Фокіна. «Просапування шкодить рослинам, пошкоджуючи їхню кореневу систему», – пояснює пані Людмила.
«Ми по максимуму вкладаємо в землю органіку у вигляді компосту, мульчі, сидератів, – ділиться господиня. – Без органіки родючість ґрунту не підвищити, хоча для підживлення також використовуємо мінеральні добрива. Окремо купуємо азотні, фосфорні і калійні добрива, купажуємо їх у визначених пропорціях, додаємо мікроелементи і вносимо, зважуючи на електронних вагах, до грамів вимірюючи норму».
УРОЖАЙ НОН-СТОП
Жодна грядка на дачі Басків не простоює ні дня. Зібрали редиску – посіяли кукурудзу, зачистили грядки від гороху – посадили капусту, викопали картоплю – висадили розсаду салату. Після зборуврожаю, якщо не планується заповнити звільнене місце іншими культурами, висівають на грядки сидерати, як правило, суміш вики і вівса, а також соняшник, кукурудзу, гірчицю. Кажуть, найкраще сіяти фацелію, але це дороге задоволення. Не менш корисним сидератом є чорнобривці, які ще й відлякують шкідників.
Про ефективність метода Міттлайдера свідчить результат, себто врожай, який збирають Баски. На площі 4 сотки господарі вирощують шість сортів перцю, 11 – картоплі, 38 – томатів. Окремі сорти картоплі дають по 400–500 кг з сотки. Помідори збирають до 4,6–5,8 кг з куща. Врожайність цибулі – 260 кг з сотки. Чудово плодоносять баклажани, капуста, часник. При цьому господарі працюють на городі лише один день на тиждень.
