Різдво Іоанна Предтечі (Івана Хрестителя): історія свята
Раніше в Україні Різдво Івана Хрестителя святкували 7 липня. Після переходу на новий календар свято перенесли на 24 червня. Це свято було встановлено на честь народження пророка Іоанна Предтечі (Івана Хрестителя), який передбачив пришестя Спасителя, а потім хрестив його у водах річки Йордан.
Іоанн народився у старих батьків – праведних священика Захарії та його дружини Єлисавети. За переказами, вони довго були бездітними, що вважалося ганьбою серед євреїв, і молилися Богу з проханням про дитину.
Якось Захарії явився архангел Гавриїл, який повідомив, що у них з дружиною буде син і що він буде великий перед Господом, також повідав про майбутню його місію – “готових людей спорядити для Господа”.
Згідно з церковними переказами, мати з сином втекли до пустелі, рятуючись від гніву царя Ірода, який наказав убити всіх немовлят. Саме в пустелі Іван провів перші 30 років свого життя, а згодом почав проповідувати, розповідаючи про пришестя Спасителя людства і закликаючи до хрещення.
Навіть після хрещення самого Ісуса Христа, Іван продовжував свою проповідницьку діяльність. За це правитель Ірод Антипа наказав схопити його і стратити. За бажанням його дружини, голову Івана Хрестителя принесли їй в подарунок.
Радимо також прочитати: Молитва до Івана Хрестителя, щоб сім’я була здоровою
Традиції свята
Різдво Пророка дуже шанується серед вірян, тому в свято дотримується суворий піст. У народі вірять, що це позбавить від багатьох гріхів. Також кажуть, що в того, хто поститься цього дня, будуть здійснюватися бажання.
У свято віряни відвідують службу в церкві і читають молитви Іоанну Хрестителю. Напередодні свята увечері в храмах служиться всеношна.
У Різдво Іоанна Предтечі віряни намагаються відвідати службу в церкві.
Традиції свята Івана Купала
Івана Купала – дохристиянське, старослов’янське або й навіть дослов’янське свято. Воно пов’язане із днем літнього сонцестояння, коли найдовший день і найкоротша ніч. Його назва походить від імені язичницького бога земних плодів Купала. Ще одна версія – походження від слова «купатися», що вказує на ритуальне купання в річці, перше в році. Або від кореня «куп», тобто «вкупі».
Під тиском християнства, яке всіляко боролося зі святом Купала різного роду заборонами, у IV столітті відбулося об’єднання язичницького свята Івана Купала з християнським святом Івана Хрестителя. Дата свята була прив’язана до дня літнього сонцестояння, через пів року після Різдва Христового. Така дата була обрана через слова Івана Хрестителя «Я не Христос, але посланий я перед Ним… Він має рости, я ж маліти». Це порівнюється з тим фактом, що після Різдва Христового тривалість дня збільшується, а після Різдва Івана Хрестителя – зменшується.
Важливу роль у святкуванні Івана Купала відіграють трави, особливо «Іванова трава». У кожній місцевості була своя «Іванова трава», часто це був звіробій, кмин або інші рослини. За повір’ям, трави, зірвані в цей день і освячені в церкві, захищали людей від хвороб, будинки — від бур і пожеж. Букет або вінок з таких трав вішали над вхідними дверима, щоб відьми не могли переступити поріг цього дому.
У давнину святкування Івана Купала відбувалося на берегах річок. Люди прикрашали купальське дерево, навколо нього танцювали і співали, топили у воді або спалювали опудало Купайла чи Марени (зимове божество, що морить землю холодом, а людину — хворобами та голодом). Усе це дійство супроводжувалося грою на інструментах.
Обов’язково розпалювали велике вогнище, через яке стрибали поодинці ()для ритуального очищення вогнем або парами (якщо закохані зможуть перестрибнути багаття, не роз’єднавши рук, їхня любов триватиме все життя).
Цього дня дівчата ворожили на кохання. Плели вінки з польових квітів, ставили на них свічку і пускали на річці за водою. Якщо вінок пливе рівно, а свічка горить – добрий знак, невдовзі вийде заміж. Якщо ж вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега — дівчина піде заміж саме туди. Якщо вінок крутиться на місці – довго ходитиме у дівках, а якщо потоне – взагалі заміж не вийде. Хлопці намагалися упіймати вінок коханої дівчини – це було доброю прикметою для їхніх стосунків.
Прикмети на 24 червня
- Сильна роса на Івана – до врожаю огірків;
- ніч зоряна – буде багато грибів;
- гроза – горіхи будуть порожні і їх буде мало;
- з Іванової ночі з’являються світляки;
- в Іван-день жито виколоситися має, а не заколоситися, бо це погана прикмета.
- Якщо за людиною дорогою прив’яжеться білий собака – не можна його проганяти. Якщо пес йде до самого дому – потрібно впустити його до житла. За переказами, білий собака приносить в дім удачу і благополуччя, мовляв, так сам Пророк Іоанн благословляє праведну людину.
Що не можна робити 24 червня
- В ніч на Купала не можна спати, бо нечиста сила, яка покинула свої володіння, може завдати шкоди.
- 24 червня заборонено займатися рукоділлям та важкою працею по господарству.
- Не варто в це свято вступати в конфлікти, сваритися та бажати іншим зла, бо негатив повернеться з більшою силою.
- Тим, хто дотримується Петрового посту, не можна їсти молочні, м’ясні та яєчні страви.
- У цей день заборонено використовувати ніж, різати хліб та інші продукти круглої форми.
- Не можна давати або брати гроші у борг і піднімати монети із землі.
- У пам’ять Іоанна Хрестителя та його мученицької смерті, сьогодні заборонено різати ножем будь-що кругле (наприклад, хліб або овочі).
