Горіховий Спас ще називають Третім Спасом. Це свято згідно з новим церковним календарем відзначаємо 16 серпня, наступного дня після Успіння Богородиці. Цього дня церква вшановує пам’ять про Перенесення нерукотворного образу Ісуса Христа.
Історія свята Перенесення нерукотворного образу Ісуса Христа
Згідно зі Священним Переданням, після Хрещення в Йордані Ісус творив багато великих чудес. Про це довідався і важкохворий на проказу король Авгар із Месопотамії та послав до Ісуса свого художника. Він написав листа, в якому попросив, щоб Ісус прийшов до Едеси та вилікував його. А якщо не зможе прийти, то хоча б щоб дозволив художнику намалювати його портрет.
Митець намагався намалювати Ісуса, але не зміг, бо Христа під час проповіді обступило багато людей, і він не зміг наблизитися. Ісус сам покликав його, назвав на ім’я і передав для Авгаря короткий лист. У ньому Він обіцяв надіслати свого учня для зцілення від прокази.
Потім Господь попросив принести воду й убрус (полотно, рушник). Він умив обличчя, витер його убрусом, і на ньому закарбувався Його Божественний Лик. Убрус і лист Спасителя художник привіз в Едесу королю. Він одразу видужав і прийняв християнство. Згодом цей образ король повісив над міськими воротами Едеси, щоб люди вшановували його.
944 року, за правління грецького імператора Костянтина Багрянородного, цей образ був урочисто перенесений з Едеси до Царгорода. 16 серпня Образ Спасителя був поставлений у Фароській церкві Пресвятої Богородиці.
Молитва до Нерукотворного Образу (Убруса) Господа Іісуса Христа
Преблагий Господи Ісусе Христе, Боже наш, Ти — людський образ пресвятого лиця Твого, водою обмивши та обрусом обтерши, чудесно зволився залишити його на тому обрусі для зцілення едейского царя Авгаря. Ти благословив лик людської природи Твоєї на обрусі Вероніки зобразити. Ось і ми, грішні раби Твої, душевними і тілесними недугами одержимі, лиця Твого, Господи, шукаємо і з Давидом у смиренні душ наших взиваємо: не відкинь нас від лиця Твого і Духа Святого не відніми від нас, О Всеблагий Боже наш! Ти єдиний Святий і во Святих спочиваєш, вообрази Сам Себе в душах наших, щоб були ми синами, дочками Твоїми і наслідниками Царства Твого. І так Тебе, Премилостивого Бога нашого, соборно з Безначальним Отцем і Пресвятим Духом Твоїм славити не перестанемо навіки-віків. Амінь.
Горіховий Спас: походження назви і традиції
16 серпня ще називають Горіховим Спасом (у цю пору колись починали заготовляти горіхи) або Хлібним Спасом (закінчувалися жнива і з борошна нового врожаю пекли хліб). Також цей день подекуди називають Холодним Спасом, бо літня спека відступає, ночі і ранки стають прохолоднішими. Цього дня традиційно прощаються з літом і чекають на осінь.
На Спаса традиційно проводили ярмарки. Цього дня продавали полотно, тому свято називали ще й Полотняним Спасом. Піти на ярмарку просто подивитися не можна було. Обов’язково слід було що-небудь купити, щоб на майбутній рік не відчувати нестачі в грошах. Особливо цінним вважалося принести з “горіхової” ярмарки полотно. Одяг для дитини, зшитий з нього, обіцяв малюкові здоров’я і благополуччя його сім’ї.
На Горіховий Спас з ліщини заготовляли банні віники. Вважалося, що з їх допомогою зцілялися від найважчих хвороб. І сушити такі віники потрібно було далеко від віників з інших гілок дерев.
Цього дня віряни традиційно відвідують службу у церкві, а після неї освячують кошики з продуктами. Кладуть горіхи, мед, яблука, груші та інші фрукти, хліб зі свіжозмеленого зерна, букети з лікарських трав.
За традицією, на Спаса додому запрошували гостей і накривали щедрий стіл, пригощали близьких пирогами та іншою випічкою.
Інколи ворожили на горіхах. Яким буде перший з’їдений горіх – таке і майбутнє:
- незрілий — чекайте на важливі новини;
- стиглий — прийде велика любов чи добрі звістки;
- червивий плід — буде біда;
- гіркий — до проблем;
- гнилий — чекайте на велику біду.
Що заборонено робити на Спаса
Цього дня заборонено лаятися, пліткувати і лихословити, бажати іншим людям зла.
Якщо у вас просять про допомогу – не можна відмовляти.
