Паїсій Святогорець – один з найбільш шанованих грецьких святих та духовних наставників грецького народу у ХХ столітті. Відомий афонський святий, преподобний Паїсій при житті вчив: якщо просите щось у Бога, то взамін теж маєте щось віддати, наприклад, кинути курити.
Якщо ми просимо чогось у Бога і при цьому самі нічим не жертвуємо, то наше прохання недорого вартує.
Якщо нічого не роблю, а тільки прошу: «Боже мій, прошу Тебе, зціли такого-то хворого», а сам при цьому не йду ні на яку жертву, то я все одно, що просто вимовляю гарні слова, тобто кидаю їх на вітер.
Якщо ж у мене є любов, якщо у мене є жертва, то Христос, побачивши їх, виконає моє прохання – звичайно, якщо це піде на користь іншому. Тому, коли люди просять вас помолитися за хворого, говоріть їм, щоб самі вони теж молилися або, принаймні, намагалися позбутися своїх недоліків.
До мене приходять деякі люди та просять: «Зціли мене, я чув, що ти можеш мені допомогти». Однак ці люди хочуть отримати допомогу, не докладаючи ніяких зусиль. Наприклад, ти кажеш людині: «Не їж солодке, зроби цю жертву, щоб тобі допоміг Бог». А вони тобі відповідають: «Чому? Невже Бог не може допомогти мені й без цієї жертви?». Такі люди не можуть пожертвувати чимось навіть для себе самих. Де вже там вони пожертвують собою заради іншого! Але є і такі, хто не їсть солодкого, щоб Христос допоміг тим, що страждають від цукрового діабету, або не сплять, щоб Христос дав трохи сну тим, хто страждає безсонням. Роблячи так, людина вступає в спорідненість з Богом. І тоді Бог подає людям Свою Благодать.
Коли людина каже мені, що не може помолитися за когось зі своїх хворих рідних, я раджу піти заради цього хворого на жертву, пожертвувати чимось, що завдає шкоди її власному здоров’ю.
Якось раз до мене в келію приїхав один чоловік з Німеччини. У нього була дочка, яка поступово ставала паралізованою. Лікарі від дівчинки відмовилися. Нещасний батько перебував у повному розпачі.
«Зроби й ти якусь жертву заради здоров’я своєї дитини, – порадив я йому. – Поклони ти класти не можеш, молитися ти теж не можеш. Добре, що вже там. А скажи: скільки сигарет у день ти викурюєш?»
«Чотири з половиною пачки», – відповів він. «Викурюй одну пачку, – сказав я йому, – а гроші, які ти витрачав би на інші три з половиною пачки, давай в милостиню якомусь бідняку». – «Отче, – сказав він мене, – нехай моя дитина одужає, і я кину курити зовсім». – «Ні, – кажу, – коли вона одужає, це вже не матиме ціни. Ти повинен кинути курити зараз. Залиш куріння. Невже ти не любиш свою дитину?».
«Я не люблю свою дитину?!». Та я заради неї кинуся вниз з шостого поверху», – відповів він мені.
«Я не кажу тобі, щоб ти кинувся вниз з шостого поверху, я прошу тебе кинути курити, – сказав йому. – Якщо ти зробиш божевільний вчинок і кинешся вниз з шостого поверху, то ти залишиш свою дитину безпритульною і сам втратиш свою душу. Я пропоную тобі зробити щось найлегше: кинути курити. Кидай просто зараз!».
Але він нізащо не хотів кинути курити, а зрештою пішов від мене в сльозах! Ну як можна допомогти такій людині? А ось ті, хто слухають, отримують допомогу.
Іншим разом прийшла людина, що задихалася від пішого шляху. Я зрозумів, цей чоловік багато курить, і сказав йому: «Диваче, що ж ти стільки куриш? Адже ти захворієш». Трохи віддихавшись, він сказав: Моя дружина дуже хвора, і вона може померти. Прошу тебе, помолись, щоб сталося диво. Лікарі в безсиллі опустили руки». – «А чи любиш ти свою дружину?» – спитав я в нього. «Кохаю». – «Тоді чому сам ти не хочеш їй допомогти? Сама вона зробила те, що могла, лікарі теж зробили все можливе. Ти зараз прийшов сюди та просиш мене, щоб я теж зробив те, що я можу: тобто, щоб я помолився за те, щоб їй допоміг Бог».
«А що можу зробити я, чоловіче добрий?» – здивувався він. «Якщо, – сказав йому, – ти кинеш курити, то твоя дружина видужає». Я подумав: якщо Бог побачить, що одужання духовно не допоможе хворій дружині, то, кинувши палити, ця людина, принаймні, сама позбудеться від того зла, яке приносить куріння. Пройшов місяць, і чоловік радісний прийшов, щоб мені подякувати .
«Сталося неймовірне – сказав він мені, – я кинув палити й моя жінка одужала». Через деякий час він знову прийшов до мене, був дуже засмучений і розповів про те, що потихеньку знову почав покурювати і його дружина знову тяжко захворіла.
«Ну, – сказав я йому – тепер ліки ти знаєш сам».
