1. Велика частина людей жалкує про те, що вони жили не тим життям, яким хотіли б прожити, а тим, яким від них очікували їхні рідні. Це найбільш поширений жаль серед людей. Коли люди усвідомлюють, що їхнє життя майже закінчене, вони можуть озирнутися назад і легко побачити, які їх мрії залишилися нереалізованими. Більшість людей навряд чи намагалися виконати навіть половину з їхніх мрій і повинні були померти, знаючи, що це відбувалося тільки внаслідок вибору, який вони зробили або не зробили. Дуже важливо спробувати реалізувати хоча б деякі основні бажання свого життєвого шляху. І коли людина починає втрачати своє здоров’я, тоді стає вже пізно що-небудь робити. Здоров’я приносить ту свободу, яку далеко не всі розуміють, поки не втрачають його.
2. Чоловіки шкодують про те, що дуже багато працювали. Вони сумували за своєю молодість і за своїми взаєминам. І вони, як і деякі жінки, дуже жалкують про те, що витратили велику частину свого життя на одноманітну працю для добування засобів для існування. Але ж можна спростити свій спосіб життя і рівень своїх вимог. Тоді людина стає більш щасливою, і перед нею відкривається набагато більше життєвих можливостей для їх реалізації.
3. Велика частина людей шкодувала про те, що у них не було сміливості висловити свої почуття. Багато людей придушували свої почуття, щоб зберегти певні взаємовідносини з іншими. У результаті вони погоджувалися на посереднє існування і ніколи не ставали такими, якими б вони хотіли себе бачити. А через це у них виникало багато хвороб. Варто позбуватися від старих відносин і виводити своє життя на новий, більш високий рівень.
4. Дуже часто звучать слова жалю про те, що не підтримувалися відносини з друзями. Часом люди навіть не усвідомлювали всієї користі підтримки контактів зі своїми старими друзями, поки до їх смерті не залишалося кілька тижнів, і вже не завжди була можливість їх розшукати. Багато виявилися настільки зануреними у свої власні життя, що дозволили їх дружбі багато років проходити повз них.
Було багато жалю про те, що дружбі не було приділено стільки часу і зусиль, яких ця дружба заслуговувала. Всі сумують за своїм друзям, коли помирають. Будь-якій людині, що веде активний спосіб життя, властиво применшувати значення дружніх відносин. Але коли людина стоїть на порозі смерті, матеріальні сторони життя втрачають своє значення. Звичайно, люди хочуть, щоб їхні фінансові справи були в порядку. Але ж щастя не в грошах, а в друзях, як це не дивно звучить.
5. І майже всі люди жалкували, що не дозволяли собі бути більш щасливими. Багато були підпорядковані звичкам і сформованим уявленням. Через страх перед змінами вони прикидалися перед іншими і перед самими собою в тому, що були задоволені своїм життям. Але ж при бажанні ніколи не пізно змінити ну хоч трошки своє життя і стати щасливішими.
