Діти Сім'я

Як правильно робити уроки? Щоб батьки були спокійними, а дитина хотіла вчитися

Як допомогти своєму школяреві впоратися з домашніми завданнями і при цьому не нервувати самим і не відбити у дитини бажання навчатися, радить шкільний психолог.

Читати – писати – рахувати на уроках, потім коротка перерва на дорогу додому і знову гризти граніт науки… Але ж хочеться зібрати з конструктора піратський корабель, хочеться підстригти Барбі і розфарбувати аквареллю дзеркало в коридорі. І, здається, що, якщо затягнути з «домашкою» до пізнього вечора, то можна буде лягти спати, а вона за ніч зникне з щоденника.

Психологи і педагоги пояснюють, що саме виконання домашнього завдання не тільки закріплює всі знання, отримані в школі, але і допомагає дитині стати організованою, вміти структурувати інформацію.

А наша батьківська роль у виконанні «домашки» дуже велика. Пояснити те, що проскочило і не запам’яталося, а головне — хвалити, підбадьорювати і завжди бути поруч, якщо потрібно. Натомість ми, батьки, часто нервуємо, коли доводиться робити уроки з дитиною. більше того, іноді кричимо і не вміємо тримати себе в руках, допомагаючи дитині виконувати домашні задання.

Батьки школярів повинні пам’ятати, що уроки дітей — це і їхні уроки! Дитина, попри те, що ходить до школи, не перестала бути дитиною. Їй потрібно допомогти організувати простір, час, перерви, режим, і ще їй потрібно дозволити як і раніше гратися!

Першокласникам більше не потрібно напружуватися, повернувшись додому, — для них «домашку» як таку скасували. Але й у них, як і раніше, можуть бути якісь творчі завдання. А ось з другого класу починаються дають завдання додому. І дітям впоратися з ними часто самотужки не під силу.

Час

У початковій школі на виконання домашньої роботи не повинно йти більше 1,5 годин. І не забувайте про динамічні перерви — пострибати, побігати, фізкультхвилинки, зарядка для пальчиків.

Динамічною перервою може послужити і гра з конструктором, з ляльками. Зробили один урок — 10 хвилин перерва. І в цю перерву дозвольте дитині робити те, що вона хоче (бажано тільки виключити в цей час комп’ютер і телевізор).

У 4-5 класі — не більше двох годин на «домашку», в 6-8 класах — близько двох з половиною годин. Старша школа — це 3,5 години.

Відпочити обов’язково!

Ідеально — після школи погуляти, повернутися додому, пообідати, відпочити і тоді вже братися за уроки. «Найактивніший » час для дитини — з 11.00 до 13.00 та з 16.00 до 19.00.

Підготуйте робоче місце

У дитини -школяра повинен бути свій стіл. Ніяких “почитаю, сидячи на дивані”, ніякого телевізора поруч. Не варто учневі тулитися за кухонним столом, поки мама там же ріже капусту. Учневі потрібне повноцінне робоче місце. Зручний стілець, міцний стіл, світло, що падає зліва. Важливо, щоб не було нічого зайвого навколо — іграшки, конструктори будуть відволікати і закликати до гри, а не до серйозної справи.

Спочатку те, що подобається

  • Починайте виконання уроків з того предмета, який дитині подобається і який легко дається. Це додасть впевненості: “у мене все вийшло, мені сподобалося, я і далі буду робити уроки”.
  • Якщо дитина довго включається в роботу, повільно розгойдується, то для розминки запропонуйте зробити простіше завдання.
  • Якщо ж, навпаки, школяр швидко включається і швидко стомлюється, то починайте з того уроку, який важчий, і вимагає максимальної зібраності.
  • Не принципово, з усних завдань починати або з письмових. Головне, щоб при виконанні завдань з української, наприклад, школяр спочатку вчив правила, а потім робив письмове завдання на це правило, а не навпаки.

Спокій, тільки спокій!

Терпіння стане в нагоді батькам, адже саме вони на початках будуть організовувати робоче місце, стежити за виконанням уроків. Уміння бути зібраним, вміння виконувати завдання — все це прийде з часом, а не відразу. Так що готуйтеся до кількох етапів:

1. На першому етапі батьки більшу частину завдань роблять разом з дитиною — сидять поруч і дуже уважно за учнем спостерігають: де прогалини, на яких моментах він починає відволікатися. Батькам-помічникам не потрібно виконувати завдання замість дитини, потрібно просто бути поруч.

2. На наступному етапі ми починаємо частину роботи довіряти дитині і не контролювати. Причому вибираємо ту частину, з якою вона точно впорається.

3. На третьому етапі дитина вже всі уроки робить сама, але від вас має почути готовність прийти на допомогу, якщо знадобиться. Ви поруч і прийдете, якщо покличе!

4. Четвертий етап розпочнеться класі в п’ятому, коли школяр все робитиме сам, і від батьків допомоги йому вже не буде потрібно. Для працюючих мам і тат — це свято. Але ввечері таки перевірте уроки, і поясніть те, що залишилося незрозумілим.

Намагайтеся хвалити

Ні, не брехати! Не треба говорити: “Ах, яка рівна паличка!”, якщо паличка поповзла на два рядки вниз. Але можна сказати: “Ось ця паличка рівна, молодець, а ця — наступного разу теж буде така ж рівна, так?». Потрібно постаратися уникнути негативних оцінок, щоб не налякати образливого молодшого школяра. Старайтеся не говорити: «Не вийшло! Ти не зміг! Це погано!». Краще розберіться, чому щось не виходить, і тренуйтеся.

Молодець — отримай сонечко!

Купіть багато різних дрібних наклейок і на чернетці ставте дитині прапорці, сонечка, квіточки за виконані завдання. Дитина буде бачити, що кількість сонечок зростає, обсяг зробленого збільшується, і позитивний настрій і готовність трудитися далі теж збільшаться!

Не бійтеся помилок!

Школяр ще тільки підніс руку, щоб написати, а мама вже кричить: “Помилка! Ну ось, зіпсував зошит! Тепер доведеться замазувати, виривати сторінки!» Дитина лякається, відкидає ручку і відчуває себе найбільшою невдахою.

Не бійтеся помилок. Коли помилка зроблена, або навіть коли кілька помилок зроблені, запропонуйте учневі зупинитися і уважно подивитися на те, що він написав. Нехай постарається сам знайти помилку. Виправити не ту букву або цифру на папері завжди можна, а от поправити в майбутньому низьку самооцінку і страх взагалі за щось братися, бо в дитинстві «затюкали», буде непросто.

Не бійтеся допомагати!

Якщо бачите, що дитина втомилася, не змушуйте її! Краще прочитайте їй самі. Якщо чадо погано почувається, допоможіть йому з уроками. Якщо бачите, що ще так багато потрібно зробити, а часу до сну залишилося зовсім мало, візьміть на себе рутинну роботу, наприклад, вирізування, поки дитина робить математику.