Здоров'я та краса Народна медицина

Як підвестися на ноги після інсульту. Розповіді людей про засоби, які їм допомогли

Реальні історії людей, яким допомогли народні методи одужати після інсульту.

Публікуємо декілька народних рецептів, які допомогли людям оговтатися після інсульту. Втім, пам’ятайте, що, беручи на озброєння будь-яку пораду – варто таки проконсультуватися з лікарем.

ВІДВАР З БОБІВ ДОБРЕ ДІЛО ЗРОБИВ

“Моїй бабусі минуло 70 років, коли її паралізувало: не могла сидіти, рука не рухалась, половину обличчя перекосило, рот не закривався, перестала розмовляти. Лікарі прописали відповідні препарати, але, приймаючи їх, бабуся, за порадою добрих людей, в необмеженій кількості пила відвар з бобів.

Готували його так: боби разом зі стручками, листками, коренями та стеблами мили, клали в каструлю, заливали кип’ятком і ставили на край теплої печі.

Все це пріло, настоювалось, і бабуся пила. Вже через три тижні вона була на ногах. Як наслідок інсульту залишилося тільки перекошене лице, але бабуся продовжувала пити настій бобів, і через півроку все нормалізувалось.

Точної пропорції – скільки води й скільки бобів – не дотримувались. Знаю тільки, що можна використовувати не тільки свіжу рослину, а й сухі корінці, стеблини.

І ще додам, що чим раніше почати пити настій, тим краще…”.
Олена Каринайча

МАСАЖІ Й КОМПРЕСИ

“У листопаді 1996 року в мого чоловіка стався інсульт. Паралізувало правий бік – він втратив пам’ять, перестав розмовляти. Було йому тоді лише 45 років. Через місяць пам’ять почала повертатися. Він вимовляв окремі слова, почав потроху ходити, – але ні рука, ні нога його так і не слухались. Чоловікові дали 2-гу групу інвалідності й звільнили з роботи.

Відтоді я лікувала його різними методами: робила й продовжую робити масаж. У перші місяці ставила компреси з упареної сечі на голову. Проводила сеанси голковколювання, лікувала п’явками, поїла й пою відварами різних трав.

П’є чоловік також щоденно прополіс (по 8 крапель), кожного ранку приймає по три ковтки власної сечі. Регулярно займається фізичними вправами. Виконує посильну роботу в саду… Тепер йому набагато краще”.

Кир’янова Тетяна Павлівна

“НА СТІНІ КРЕСЛИЛА МІТКИ Й НАМАГАЛАСЯ КОЖНУ ДІСТАТИ…”

“Сьогодні мені – 65 років. Перенесла я інсульт 1987 року, хоч ніколи не була гіпертоніком. Щорічно проходила медичне обстеження, і завжди тиск був у нормі – 120/80. Однак у день інсульту, коли лікар “швидкої допомоги” зміряв мені тиск, він виявився 240/70.

Від госпіталізації я відмовилась і три місяці лежала вдома нерухома. Паралізувало правий бік. Говорила погано. Рука й нога – як батоги. Лікарі нічого втішного не обіцяли.

Але потім я сама лівою рукою масажувала руку, ногу й пальці. Читала вголос, щоб відновити мовлення. Спочатку не могла тримати ручки, через півроку заново навчилась писати.

Обов’язково робила зарядку. І ходила, ходила, ходила по кімнаті. Тільки через 10 років я наважилась перекопати землю на садовій ділянці – почала з повільних рухів, – тепер усе копаю сама.

Я, наприклад, праву руку не могла підняти вище живота, ґудзика на пальті не могла застібнути, їла лівою рукою. А нині все нормально.

Досягла цього наполегливістю. На стіні креслила мітки й до кожної намагалась дотягнутися – своєрідне тренуваня. Спеціально на машинці з крихітних шматочків тканини шила ковдру. Те, що я сьогодні маю, – це результат наполегливої роботи над собою”.

Т.М.

ЦІЛЮЩА ГЛИНА

“У мене після інсульту тягнуло обличчя з лівого боку. Я робила компреси з блакитною глиною. З глини робила “млинці”, загортала їх у бавовняну тканину й прикладала. Так вилікувала парез обличчя. З глиною я не розлучаюсь. Завдяки їй я стала на ноги після інсульту”.

Величко Любов Миколаївна