З точки зору християнської віри, прощення — це безальтернативне рішення. Про те ж говорить і наука: людина, яка живе з непрощеною образою завдає собі величезної шкоди. Перш за все, переживає стрес, фізичні болі, може мати підвищений тиск, інфаркти, інсульти… Непрощення впливає й на емоції: зіпсований настрій, депресії породжують ще більші проблеми, бо ображені часто починають шукати заспокоєння в алкоголі чи наркотиках.
Ми не так боляче реагуємо на образи чужих нам людей, наскільки гостро їх сприймаємо від рідних. Це особливо відчутно в сім’ї. Адже у спільному житті чоловік так чи інакше ранить жінку, а жінка ранить чоловіка. Та справжнім викликом є те, як подружжя виліковується від образ, нанесених один одному. Адже, якщо нема зцілення, то зникає довіра і відкритість, тоді неможливо досягти цілковитої близькості. І через це руйнується вся конструкція сім’ї.
Зцілення можливе лише через прощення.
Коли стосунки зруйновані, то нема переможців. Обидві сторони потерпають поразку. Але розірвати взаємини — не означає вирішити проблему. Вона залишається. Як у такому випадку пробачити? Особливо це складно, коли кривдник ігнорує і насміхається над скривдженим. То чи потрібно взагалі таку людину пробачати? Тобто чи треба діяти за новозавітнім принципом — „підставити праву щоку“? Адже в таких випадках ніхто не очікує ніякого прощення! Тому потрібно обстоювати свою честь! Та коли людина приходить до покаяння і від щирого серця просить пробачити, то потрібно прощати!
Біблія дає дуже багато практичних порад про прощення. Наприклад, у Книзі Приповістей написано: „Сварка — це як прорив води. При її початку залиш її“. Тому коли злишся, то повинен усіма зусиллям волі взяти себе в руки і прийняти рішення обговорити з кривдником ситуацію, яка призвела до цих проблем.
Перш за все варто акцентувати на почуттях людини. Якщо близькій людині, якій можете довіряти, сказати, що в результаті чогось вам стає неприємно, то вона не ігноруватиме це, а зрозуміє, що своєю поведінкою може поранити кохану.
Ще одне важливе питання — чи ви готові пробачити. Якщо ні, то попросіть поради в Господа: „Боже, дай мені сили! Будь зі мною у моєму рішенні, яке я приймаю за Твоїм словом!“ Після такої молитви матимете зовсім інший результат.
У вибачення є дві сторони. Є прощення щодо когось, але є й потреба в прощенні себе. Як пробачити собі?
Ми можемо розуміти, що чинимо неправильно, але не зможемо нічого радикально змінити, досягти потрібного результату. Пробачити може тільки Бог — Він має на це владу і право. Та коли людина проходить через усвідомлення своїх гріхів і покаяння, тоді Бог змінює її серце, наповнюючи абсолютно іншими якостями: добротою, довготерпеливістю, милосердям. Є ціла низка чеснот, завдяки яким людина змінюється внутрішньо. Це „плоди Духа Святого“. І ця зміна — не наша заслуга, а Бога. Та саме завдяки цим змінам починається краще життя.
