Вирощуючи перець, потрібно знати секрети, які допоможуть отримати гарний урожай цього смачного овочу.
- Недостатньо повне запилення квіток може спричинити утворення нестандартних плодів. Аби запобігти цьому, треба застосувати штучне дозапилення квітучих рослин, тобто в жарку сонячну й тиху погоду їх легенько струсити.
- Солодкий та гіркий перець слід висаджувати на постійне місце на різні грядки, якнайдалі один від одного, бо вони легко перезапилюються, і тоді плоди солодкого перцю матимуть гіркоту.
- Брак вологи у ґрунті, висока температура повітря спричиняють здерев’яніння стебел, обпадання бутонів та листків як у перців, так і в баклажанів.
- На відкритих ділянках потрібно захищати грядки перцю від вітру за допомогою куліс, тобто насаджень з високорослих культур, які заздалегідь слід висаджувати розсадою навколо грядок (це буряки, боби, мангольд – листковий буряк, цибуля-порей).
- Перець не тільки теплолюбний і вимогливий до води, а й дуже світловимогливий, як помідори. Тому затінення провокує відставання росту та цвітіння рослин.
- Оскільки коренева система перцю розташовується у верхньому шарі ґрунту, розпушують його неглибоко (3–5 см) і неодмінно підгортають.
- Свіжий гній не дають на грядку перед садінням перцю й баклажанів, бо тоді в рослин буде сильна вегетативна (листкова) маса і вони не матимуть достатньо сил, аби сформувати плоди.
- Молода розсада перцю, так само як і баклажанів, висаджена у відкритий ґрунт, не витримує низької температури (– 2–3 °С), однак осінні плодоносні рослини витримують заморозки до – 5 °С.\
- Перець не любить неуваги. Помилки в догляді (насамперед, недостатній полив) призводять до того, що рослина слабшає і стає легкою здобиччю для шкідників, головні з яких – попелиця та кліщик. Якщо таке сталося, боротися можна препаратами контактної дії, які пропонує нині торговельна мережа.
