Діти Корисно

Поради батькам: як правильно виховувати хлопчика

Щоб ваш син став справжнім чоловіком, слід щодня докладати зусилля для його виховання. Як правильно це зробити? Що зробити, щоб не тільки батьки вважали його хорошою людиною? Читайте далі!

Потрібно вибрати певну програму і обов’язково її дотримуватися. У цій справі головне — бути послідовним і правильно визначити, що потрібно вашій дитині в той чи інший момент, що часто забувають батьки, виправдовуючи все роботою і бурхливим життєвим ритмом.

Нижче представлені три основні стадії нормального розвитку хлопчиків. Саме вони служать основою правильного виховання чоловіка.

До 6 років

У цьому віці яскраво виражений зв’язок сина і матері. Батько теж може грати важливу роль в житті дитини, але в цей час він – мамин синочок.

Багато хто боїться “переборщити” з любов’ю і турботою, мовляв, дитина виросте розпещеним егоїстом, але це не так. Намагайтеся передати малюкові абсолютну любов, відчуття повної безпеки. Не бійтеся говорити йому ласкаві слова, висловлювати свої почуття, і, звичайно, більше обіймайте.

З 6 до 14 років

На цьому віковому етапі у багатьох хлопчиків прокидається інтерес стати чоловіком. Зараз батько для них стає беззаперечним авторитетом, і вони намагаються перейняти модель поведінки, бути схожими на нього в усьому. Зв’язок з матір’ю ще досить міцний, але з батьком – переважає.

У цей час важливо підвищувати рівень знань, прищеплювати відкритість і доброту, прагнучи до гармонійної і розвиненої особистості. Всіляко хваліть дитину не лише за хороші результати, але і за зусилля, навіть якщо вони поки безуспішні, покажіть, що ви дитиною пишаєтеся.

З 14 до 18 років

У цьому віці хлопчикам необхідно спілкування з чоловіками старшими за віком, які будуть виконувати роль наставників. Необов’язково це має бути батько, можна знайти гідну людину, яка навчить хлопця навичок, потрібних в дорослому житті, прищепить почуття відповідальності та самоповаги.

Найпоширеніші помилки батьків у вихованні

  • Немає узгодженості між батьками: мама дозволяє, тато забороняє, або навпаки;
  • Порівняння дитини з іншими дітьми, критика в її адресу;
  • У вихованні відсутня послідовність: за один і той же вчинок то похвала, то покарання;
  • Недостатня увага фізичному вихованню (з дитинства потрібно прищеплювати силу і витривалість);
  • Сварки батьків на очах у дитини;
  • Пред’явлення вимог, яким хлопчик не може відповідати.

Джерело