Діти Сім'я

«Не можна!». Як це сказати, щоб дитина вас почула

Широко відомий той факт, що частка «не» в мові не сприймається. Тобто «не малюй на шпалерах» чується дитиною, як «малюй на шпалерах».

Консультує дитячий психолог Ольга КРАМАРЕВИЧ

«Не можна» замініть на «Можна»
Уникайте заборон. Величезна кількість «не можна» є шкідливою для повноцінного розвитку дитини. Якщо дуже часто вживати слово «не можна» або «ні», вони швидко втрачають своє значення, як і іграшка, що вже набридла. Якщо дитина маленька, просто відволікайте її від забороненої діяльності. Покажіть щось цікаве, запропонуйте щось улюблене і т.д. Намагайтеся запобігти ситуаціям, у яких вам доведеться казати дитині «ні». Для цього приберіть всі гострі предмети, сховайте документи, поставте вище вазу, закрийте заглушками розетки… Щоб навіть спокуси не виникало все це чіпати. Навпаки, створюйте умови, щоб дитина могла задовольняти свій пізнавальний інтерес. Для цього залиште прочиненими дверцята тієї тумбочки, в яку можна залізти. Залиште в полі зору дитини тільки те, що можна.

Якщо уникнути заборони не вдалося
Замініть слова «ні» і «не можна» іншими фразами. Широко відомий той факт, що частка «не» в мові не сприймається. Тобто «не малюй на шпалерах» чується дитиною, як «малюй на шпалерах». Крім того, це загрожує знеціненням цих слів. Якщо ви хочете, щоб чадо чуло ваше «ні», вживайте його якомога рідше.

Скажіть: «стоп», «зупинися», «краще зроби так», «добре було б зробити…», «будь обережний – це небезпечно», «виховані люди роблять…», «по калюжах ходимо тільки в гумових чоботях»…

Пояснюйте причину
Якби вам сказали «не можна їсти цей торт», яка була б ваша реакція? Ви запитали б: «А чому?». Сказавши дитині «Не лізь», ми просто обмежуємо її свободу, не залишаючи їй вибору. Але якщо пояснити: «Це занадто висока гірка, краще підемо на іншу – вона безпечніша», дитина має вибір, і повірте, після ваших пояснень вона прийме правильне рішення. Але стежте за тим, щоб ваше пояснення було зрозумілим дитині. Говоріть просто, її мовою. Якщо дитя ще не може зрозуміти, просто відволічіть або віднесіть його.

Стежте за тим, щоб інтонація була нейтральною. Якщо мама злиться або дратується, значить, я поганий, вона мене більше не любить; веселиться, значить, це просто гра. Чим спокійніше і впевненіше ви скажете слова заборони, тим спокійніше сприйме їх дитина.

Пропонуйте альтернативу
На кожне «не можна» після пояснення причин має бути своє «можна». Обов’язково, заборонивши щось дитині, запропонуйте їй іншу, альтернативну дію. Не можна малювати по шпалерах, але на мольберті можна; не можна штовхати кішку, а от м’ячик можна і т. п. Заборона обмежує свободу, і природно, почувши таке обмеження, хочеться зробити навпаки. Заборонений плід солодкий… Але якщо відразу після заборони піде альтернатива, дитина сприймає це як можливість вибору.

Будьте послідовні
Якщо вже сказали «ні», значить НІ. І інші члени родини теж повинні знати про це «ні». Якщо мама заборонила, а тато дозволяє – це провокує дитину на маніпуляції, породжує тривогу і дискомфорт, для дитини світ стає неструктурованим, а значить, небезпечним.

АЛЕ! Якщо ваша дитина вступила з вами в діалог і якщо їй вдалося переконати вас, не бійтеся дозволити, адже таким чином ви показуєте, що ви їй довіряєте, а також що будь-які перешкоди можна подолати, вирішити спокійно. Надалі дитина буде більш впевнена в собі, у своїх силах, буде сміливо вступати в дискусії. Будьте уважні: тільки якщо дитина самостійно змогла з вами саме домовитися, а не продавила вас хниканням або ще чимось.

Табу, отже, табу
Дуже важливою є система батьківських табу. Табу – це і є заборона, але її ніколи і за жодних обставин, навіть при спробі домовитися, не можна порушувати. Наприклад: «Не можна бити маму» або «Не можна відкривати вікно» і т. п. У кожної родини своя система табу, адже те, що нормально сприймається в одній, може бути зовсім неприйнятне в іншій. Пам’ятайте, таких табу повинно бути 2–3, не більше. Якщо буде більше трьох, їх значущість зійде нанівець.
Пам’ятайте: забороняти можна тільки дії дитини, а не почуття, не емоції. Не можна злитися, не можна плакати або боятися – все це нездійсненні заборони. Дитина, як і будь-який дорослий, має право на почуття. Інша справа, як ці почуття проявляти. Краще покажіть, яким прийнятним способом можна висловити свій гнів, роздратування, що зробити зі страхом і т. п.