Здоров'я та краса Народна медицина

Не ходіть більше в аптеку! Ліки можна знайти у лісі

У кожної лікарської рослини свій час заготівлі: тоді вона містить максимум корисних речовини. У матеріалі детально описано, коли і як правильно збирати цілющі трави.

Багато людей збирає і сушить цілющі трави. Хтось любить пити ароматний трав’яний чай, хтось готує ліки або косметичні засоби. Незалежно від цілей, важливо своєчасно і правильно зібрати та висушити рослини. І зараз саме час згадати, як же це треба робити.

КОЛИ ЗБИРАТИ ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ

У кожної лікарської рослини свій час заготівлі: у цей час вона містить максимум корисних речовини. Зорієнтуватися в термінах збору сировини і запланувати похід у ліс або на луг допоможе правило: час збору рослин залежить від того, що саме заготовлятимете.

БРУНЬКИ треба збирати напровесні (у деяких рослин – із лютого). Треба спіймати момент, коли бруньки вже набрякли, але ще не почало розпускатися листя.

КОРУ дерев і кущів збирають навесні, коли починається сокорух. Період заготівлі завершується, коли розпускаються перші листочки. У цей час кора легко відділяється від гілки.

ЛИСТЯ найчастіше заготовляють, коли рослина утворює бутони або цвіте. Рідше – у фазі плодоношення. Із рослин, які зимують із листям (брусниця, мучниця), можна збирати сировину восени, після того, як дозріють ягоди.

КВІТИ збирають при повному розпусканні. Іноді використовують і бутони, але ніколи не слід заготовляти сировину із зів’ялих і відцвілих рослин.
ТРАВУ (надземну частину рослин) збирають в період цвітіння або утворення бутонів.

НАСІННЯ І ПЛОДИ збирають повністю дозрілими. Втім бувають винятки. Наприклад, стиглі плоди шипшини стають м’якими і мнуться, тому їх збирають трохи недозрілими. Калину, горобину, обліпиху добре збирати після перших заморозків.

КОРІННЯ, БУЛЬБИ І ЦИБУЛИНИ викопують, як правило, напровесні, у пору пробудження рослин; у деяких рослин восени, коли в підземних органах накопичується максимальна кількість корисних речовин. Восени зазвичай чекають, коли починає відмирати надземна частина.

 

НЕ ЛАМАТИ І НЕ ВИСМИКУВАТИ!

Значення має не тільки час збору. Потрібно правильно зібрати сировину, щоб і рослині не нашкодити, і корисні властивості зберегти.

Загальне правило: збирати надземні частини рослин, і особливо квіти, можна лише за сухої погоди. Дочекайтеся, коли спаде роса, – і збирати.

Рослини, що містять ефірні олії, бажано збирати у полудень, а ягоди і соковиті плоди – вранці або ввечері.

БРУНЬКИ зрізують з гілок ножем, дрібні (наприклад березові) зрізують разом з гілками. Сушать, розстеляючи тонким шаром, у добре провітрюваних приміщеннях, відтак обривають.

КОРУ збирають тільки на молодих (віком не більше 3–4 років) пагонах і стовбурах. Потрібна тільки гладка, молода кора, адже в старій мало корисних речовин. У дуба кору знімають тільки з гілок, а не зі стовбура. Для цього роблять два напівкруглих надрізи на гілці (на відстані 20–30 см один від одного, з’єднують двома поздовжніми надрізами й акуратно знімають утворену смужку.

ЛИСТЯ обривають руками (рухом зверху вниз уздовж гілки) або зрізують ножицями (секатором). Збирають тільки здорове, не пошкоджене шкідниками листя. Дрібні цупкі листочки (наприклад брусниці, мучниці) збирають разом із гілочками, а потім відділяють від них.

КВІТИ збирають, зрізуючи ножицями або акуратно відщипуючи. Це дуже ніжна сировина, тому її бажано складати у кошики пухким шаром.

ТРАВУ, надземну частину рослин, зрізують або скошують на рівні нижнього листя. У рослих рослин із товстим стеблом (полин, собача кропива та інші) збирають тільки верхні частини стебла (до 15–20 см) і бічні пагони.

НАСІННЯ І ПЛОДИ збирають вибірково, оскільки дозрівають вони зазвичай нерівномірно. Насіння, що обсипається (наприклад анісу, коріандру, кмину та інших рослин), можна заготовляти, зрізуючи верхівки рослин з недозрілими насінням, зв’язуючи пучками і підвішуючи для достигання, а потім обмолотити.

Соковиті ягоди (суниця, смородина, чорниця та інші) збирають обережно, перекладаючи кожен шар ягід (не товще 5–7 см) шаром листя: пом’яті ягоди при сушінні псуються, загнивають або покриваються пліснявою.

КОРІННЯ, БУЛЬБИ І ЦИБУЛИНИ викопують разом із ґрунтом, а потім, обтрусивши землю, промивають у холодній проточній воді, розкладають, щоб злегка підсушити, а потім очищають від сміття, пошкоджених частин, дрібних корінців.

Не можна мити підземні частини рослин, що містять слизові речовини і сапоніни (зозулинець, синюха та інші): землю з них ретельно обтрушують і знімають з коренів (бульб, кореневищ) верхню шкірку.

СУШІТЬ ПРАВИЛЬНО!

Перед сушінням сировину треба посортувати, видаляючи частини інших рослин. Розкласти тонким шаром.

Сушити трави треба якомога швидше і тільки в тіні за температури 30–40 °С у добре провітрюваних приміщеннях, перемішуючи 3–4 рази на день (крім квіток).

Запашні трави (чебрець, материнку) треба сушити повільніше, за температури не вище 30–35 °С. Рослини мають залишатися зеленими, не пересихати.

Сушіння можна закінчувати, коли листя і квіти легко розтираються на порошок, стебла ламаються з характерним тріском, коріння ламається, але не гнеться, ягоди при стисканні в руці розсипаються.

Зберігати в мішках, коробках, ящиках, банках з етикеткою, на якій вказано назву рослини і рік її заготівлі. Сировину, яка містить ефірні олії, треба зберігати у скляних банках.