Життєві історії Сім'я

Хто, де і як робить дешеві товари, які можуть отруїти нам життя?

67% світових підробок виготовляють у Китаї на понад 250 мільярдів доларів США. Ми купуємо дешеві копії брендів через їх модність і дешевизну. Попереджаємо, вам не дуже приємно буде дізнатись ще дещо про китайські товари широкого ужитку. Ризикнете прочитати?

У Китаї підробляють практично усе те, що виробляють індустрії різних країн світу. Китайський уряд бореться з підробками, але їх кількість не зменшується. За рік тут закривають понад  10 000 фабрик і арештовують кілька тисяч організаторів нелегального виробництва. Марно…  Навіть у в’язницях діє виробництво дешевого «барахла», яким вже завалено чи не цілий світ.

«На наших руках з’являлися великі мозолі. Коли вони лопалися — це було дуже боляче, і на штучні квіти, які ми робили, капали кров і гній. Для нанизування листя доводилося використовувати дуже тонку й гостру металеву спицю. Кров із ран, змішуючись із краплями поту і сльозами, потрапляла на ці квіти. Ув’язнені називали їх «квітами мерців», — розповідає Хуан Куй, аспірант китайського університету Ціньхуа, про пережите під час дворічного ув’язнення у трудовому таборі.

Всесвітня організація з розслідування переслідувань Фалуньгун (ВОРПФ) опублікувала його розповідь у своєму звіті «Про розслідування примусового виготовлення продукції послідовниками Фалуньгун у трудових таборах Китаю».

Хуан Куй займається духовною медитативною практикою Фалуньгун, послідовники якої з 1999 року зазнають репресій з боку комуністичного режиму Китаю. Переслідування розв’язав колишній лідер компартії, який угледів у зростаючій популярності Фалуньгун загрозу для своєї влади і втрати ідеологічного контролю над суспільством.

То невже китайські іграшки та інші товари йдуть на експорт просто  із в’язниць?

Згідно зі звітом, саме за заняття Фалуньгун Хуан Куй був незаконно відправлений у центр ув’язнення №2 міста Чжухай у 2002 році, де його примушували виконувати рабську працю. За його словами, в камері площею 20 кв. метрів, де він перебував, працювало 20 осіб. Там же був установлений невеликий умивальник і туалет. Щодня в’язні повинні були виробляти від 10 до 14 тисяч виробів.

Послідовник Фалуньгун також розповів як в’язні зганяли свій гнів на товарах, які вони виробляли. Так, деякі ув’язнені іноді змішували сміття, недоїдки, брудні серветки і туалетний папір для наповнення іграшок. Хтось витирав іграшками столи та взуття. Влітку ув’язнені, відпочиваючи на підлозі, використовували ці іграшки замість подушок.

Для виконання норми ув’язнені спали лише кілька годин на день. Крім того, щоб піти у туалет, необхідно було попросити дозволу в охоронця. У камері було маленьке віконце, через яке передавали їжу двічі на день — трохи варених овочів, брудного рису і кілька шматочків дуже жирної свинини. Перед їжею ув’язнених примушували голосно читати тюремні правила. В’язням трудового табору дозволялося їсти не більше десяти хвилин, а потім вони мусили продовжити працю.

У подібних приміщеннях, зі слів оповідача, де панує повна антисанітарія, також чистять гарбузове насіння, фісташки, упаковують «стерильні» палички для їжі, виготовляють жіночі прикраси та дитячі іграшки.

Ще одне розслідування виробництва китайських іграшок на деяких фабриках Китаю, як повідомляла французька газета La Croix, спільно провели неурядові організації із Франції та Гонконгу. За даними розслідування, умови праці для робітників, які в основному складаються з жінок, не вище рівня 19 століття.

У статті також повідомлялося, що заробітна плата робітників на досліджуваних фабриках, як правило, була менше мінімальної заробітної плати,передбаченої китайськими законами. У пік сезону робочий день міг тривати до 16 годин, щоб встигнути виконати замовлення. На виробництві були відсутні будь-які засоби безпеки, що нерідко призводило до нещасних випадків. При роботі з хімічними речовинами працівникам не надавалися захисні засоби для рук та обличчя. Вихідних нікому не давали. Бажаючим звільнитися доводилося утримуватися від цієї витівки, оскільки керівництво в такому випадку недодавало суму за 45 робочих днів.

Таким чином, стає очевидно, що часто китайські в’язниці і фабрики з жахливими умовами праці є базою для виготовлення товарів на експорт, і за рахунок цього і зростає продуктивність країни. Дешеві китайські іграшки та інші товари, якими заповнені полиці магазинів по всьому світу, — наслідок дешевої робочої сили.

Одночасно, Китай – це країна, яка стрімко розвивається, володіє передовими технологіями, вражаючими досягненнями в медицині та спорті. В Китай їдуть працювати фахівці з усього світу – бо це цікаво і часто більш прибутково, ніж удома.

Дата публікації: 18.11.2019 img Поділитися