Здоров'я та краса Супермама

Дитячі пляшки небезпечні?

Не лише в їжі ховаються досягнення хімічної промисловості, а й у посуді. Як визначити, чи присутні шкідливі речовини у пластиковій тарі чи упаковці?

Ми чомусь переконані, що вся продукція для дітей є найчистішою і найбезпечнішою. Цей стереотип залишився незмінним з радянських часів. Але чи не щотижня доводиться чути звістки про те, що в дитячих сумішах є рослинні олії й барвники, у соках і фруктових пюре – консерванти, в молокопродуктах – «мертві» бактерії. Виявляється, не лише в їжі ховаються досягнення хімічної промисловості, а й у посуді, яким користуємося.

…Нині до складу 95% дитячих пляшечок-сосок входить небезпечний компонент бісфенол А.
Бісфенол А використовують протягом 50 років як пластифікатор – речовина, що робить пластмасу твердою. Він є одним із ключових мономерів у виробництві полікарбонатного пластику, з якого надалі виготовляють пляшки для напоїв, спортивний інвентар, медичні інструменти, герметики, лінзи для окулярів, CD і DVD диски, побутову техніку.

За офіційною класифікацією, бісфенол належить до речовин 3-го класу небезпеки (помірно небезпечні). Якщо цей синтетичний елемент тривалий час використовували без застережень, то чому зараз здійнявся такий галас? Виявляється, ґрунтовно досліджувати дію бісфенолу почали нещодавно. Науковці США й Канади написали доповідь за назвою «Токсичні пляшки», у якій повідомили, що дитячі пляшечки, зроблені з полікарбонатного пластику, при нагріванні досягають шкідливого рівня виділення бісфенолу. Тоді він переходить у їжу. У жовтні 2008 року Канада першою у світі заборонила виготовляти дитячі пляшечки з додаванням цього компонента.

Бісфенол А починає особливо активно виділятися з пластику, до складу якого він входить, при контакті з гарячими і жирними рідинами. Якщо ж зроблена з такого пластику пляшка стара і подряпана, то бісфенол виділяється ще сильніше. Відповідно коли дитина п’є з такої пляшки, ця речовина потрапляє в її організм.

Бісфенол А особливо небезпечний тому, що структурою подібний до жіночого статевого гормону естрогену. Фактично він є синтетичним аналогом естрогену. Через свою подібність із природним гормоном він впливає на мозок і репродуктивну систему.

Американські вчені з’ясували, що потрапляння бісфенолу в організм стає причиною онкологічних захворювань (раку простати, яєчок, молочних залоз), аутизму, затримки розумового розвитку. Також можливий розвиток цукрового діабету, ожиріння й серцево-судинних захворювань. Попри небезпечність, продукція, в якій міститься бісфенол, не заборонена, бо офіційно він є помірно небезпечною речовиною. Його використання у виробництві пластикового посуду треба обмежувати на законодавчому рівні.

Як визначити, чи присутній бісфенол у пластиковій тарі чи упаковці? Звісно, звернути увагу на маркування і повірити, що виробник сумлінно зазначив усі компоненти.

Як мінімізувати ризик потрапляння бісфенолу в дитячий організм.

По-перше, бажано використовувати скляні або поліпропіленові пляшечки замість полікарбонатних. Як їх відрізнити? Та навіть за зовнішнім виглядом. Полікарбонат – твердий, блискучий, прозорий або затемнений пластик.

По-друге, під час миття полікарбонатних пляшечок не можна використовувати сильні мийні засоби. Вони добре очищаються теплою мильною водою й м’якою губкою. Бо тверді щітки можуть пошкодити поверхню, що збільшує виділення бісфенолу.

Третя порада – не стерилізувати пляшки після кожної годівлі.

І найголовніше – не годувати малюків продуктами тих виробників, які використовують бісфенол А в упаковці (консерви, коробки для сумішей, різні напої).