Духовність Сім'я

Чотири причини не сповідатись

Якщо би не було можливості прощати, наше життя було би значно складнішим.

Не варто йти до сповіді, якщо ти переконаний у цих кількох речах.

  • Я – досконалий: не обманюю, не краду, тобто у мене НЕМАЄ гріхів.
  • Мої гріхи важкі настільки, що їх годі пробачити.
  • Навіщо розповідати гріхи священнику?
  • Мій гріх – постійно повторюється, сповідь не діє.

А тепер – конкретно про кожну з них.

Насправді ці переконання не дають нам шансу змінити своє життя.

Якщо би не було можливості  прощати, наше життя було би значно складнішим.

Багато людей  намагаються дистанціюватись від своїх гріхів – звикають  жити з ними.

Так, ми можемо так жити, але це неправильно,  бо людина втрачає відповідальність за те, що коїть.

Але ж Бог подарував нам свободу, бо він довіряє нам.

Подумай про своє життя: хто відповідальний за твої вчинки, хіба не ти?

Відповідальність має бути на духовному рівні: якщо я серйозно підходжу до свого життя – я мушу розібратися в усіх своїх гріхах. Адже центр християнського  життя – це відповідальність. І вдячність за Ісусову жертву.

Для того хто вважає себе досконалим Ісус не може нічого зробити. Після вигнання з раю кожна людина – як надкушене яблуко. Ісус прийшов до всіх нас, щоб допомогти. Не судити, але допомогти. Якщо ж ми (див пункт 1) вважаємо себе безгрішними, то як Ісус має до нас достукатись?

Немає такого гріха, якого Бог не міг би пробачити. За найбільш огидні і страшні речі Ісус заплатив своїм життям. Не треба думати, що Твій гріх неможливо пробачити. Богові усе можливо, бо Він – Абсолютна Любов. Тому треба відкинути страх і щонайшвидше попросити у Бога прощення.

Іноді люди не йдуть до сповіді через третій пункт: навіщо розповідати свої гріхи священику, якщо я можу їх визнати у собі, мовчки перед Богом?

А важлива сповідь священику тому, що відбувається жива зустріч. Чи комфортно нам спілкуватись “в собі” зі своїми коханими чи друзями? Так-от і Бог хоче живого діалогу і для цього при Зісланні Святого Духа дає священикам владу відпускати гріхи, бути представниками Бога на землі, тими, через яких Святий Дух діє. Це насправді дуже великий Божий подарунок. Так,  священики теж хворі. Вони теж сповідаються, але на них – благодать Святого Духа, щоби допомагати нам.

Моє життя однакове: сповідаюсь, а потім гріх повторюється. То який сенс сповідатись (пункт 4)?

Насправді нашу душу можна уявити собі як велике вмістилище різноманітних металів, які постійно знаходяться між двома полюсами магнітів. Навіть якщо здається, що сповідь не дає результатів, вони все-таки є: очищення від гріхів робить метал нашої душі чутливим до позитивного полюсу магніту – ми стаємо кращі і ближчі до Бога.

Варто пам’ятати, що Бог хоче ВСЕ  подарувати тобі, тільки якщо ти цього хочеш. І кожна сповідь є відповіддю Богові – Так!

Джерело

Дата публікації: 26.02.2020 img Поділитися