Жінки дедалі частіше мають проблеми зі щитоподібною залозою: як цьому зарадити

В нашому організмі щитоподібна залоза регулює сотні функцій – від міцності кісток до витривалості імунітету та репродуктивного потенціалу. Найменша проблема з цим "метеликом" – і все тіло починає волати про допомогу.

Тим часом за останнє десятиліття захворювання щитоподібної залози почастішали майже у п’ятеро. Причому в жінок вони трапляються в 10 разів частіше, ніж у чоловіків.

Щитоподібна залоза – найбільший орган внутрішньої секреції – виробляє надважливі гормони: тироксин (Т4), трийодтиронін (Т3) та кальцитонін. Ці речовини беруть участь в усіх ланках обмінних процесів. Від них залежать, без перебільшень, усі обмінні процеси й навіть температура тіла.

Чому страждає щитоподібна залоза і як це проявляється

Серед причин захворювання щитоподібної залози медики називають:

  • несприятливе екологічне середовище,
  • нездоровий спосіб життя, стреси,
  • супутні захворювання.

Проте головною причиною є недостатнє надходження до організму необхідних мікроелементів, зокрема йоду.

Від проблем зі щитоподібною залозою найчастіше потерпають, як ми вже зауважували, жінки. На думку вчених, це пов’язано з більшою схильністю жіночого організму до автоімунних захворювань та більшою його потребою в гормонах щитоподібної залози під час статевого дозрівання, вагітності, грудного вигодовування та в період клімаксу.

Неправильна робота щитоподібної залози впливає на весь організм

Отже, жінкам треба регулярно відвідувати ендокринолога й перевіряти рівень тиреотропного гормону. Це допомагає вчасно виявляти гормональний дисбаланс і відповідним чином коригувати раціон.

Про проблеми щитоподібної залози сигналізують:

  • прискорене серцебиття – тахікардія (від 90 ударів на хвилину);
  • постійне відчуття втоми, біль у м’язах;
  • тривожність;
  • втрата або, навпаки, набір ваги при сталому раціоні;
  • тремтіння кінцівок;
  • озноб або відчуття жару з інтенсивним потовиділенням;
  • погіршення концентрації уваги;
  • випадання волосся;
  • порушення травлення (запори, діарея);
  • труднощі з ковтанням, відчуття стороннього тіла в горлі;
  • потовщення на шиї (через збільшення залози);
  • порушення менструального циклу;
  • сухість шкіри або, навпаки, підвищення вироблення шкірного жиру;
  • порушення сну;
  • сухість очей, сльозотеча, почервоніння, екзофтальм (“волоокість”);
  • двоїння в очах;
  • сонливість (важко прокидатися зранку, а втома відчувається навіть після 12 годин сну);
  • зменшення сексуального потягу.

Як підтримати щитоподібну залозу

Щитоподібна залоза виробляє йодовмісні гормони. А це означає, що, не отримуючи достатньої кількості йоду, вона просто не спроможна забезпечувати організм цими речовинами повною мірою.

Щоб захопити якомога більше цього мікроелемента, збільшується в розмірах уся залоза (дифузний зоб) або її окремі частини (вузловий зоб). Завдяки цьому рівень йодовмісних гормонів в організмі певний час тримається в нормі, але, якщо ситуація з надходженням йоду не поліпшується, неминуче виникає гіпотиреоз (зниження продукування гормонів щитоподібної залози).

Більшість українців щодня споживає лише 40 – 80 мкг йоду на добу при необхідних 150 – 300 мкг. У зоні найбільшого ризику – Західна Україна та Чернігівщина: тут споживання йоду катастрофічно низьке. Саме постійний дефіцит йоду в раціоні є причиною частого діагностування у наших співвітчизників дифузних та вузлових форм зобу, а відтак і гіпотиреозу, передусім у жінок у період вагітності та грудного вигодовування.

Джерело

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook