Складність проблем із психічним здоров’ям можна оцінити за тим, який вплив вони мають на повсякденне життя, а також з огляду на обставини, які призвели до них. Якщо такі проблеми серйозні, вони можуть бути дуже загрозливими, негативно впливати на спосіб життя, стосунки з іншими, продуктивність роботи тощо.

Уявімо, що ви маєте важливий іспит. Хвилюватися і стресувати перед таким випробуванням – нормально. Але якщо ви тривожитеся настільки сильно, що пропускаєте навчальний день, аби цей іспит не складати, це може бути серйозним сигналом і приводом для звернення до спеціаліста з психічного здоров’я, адже тривога порушує повсякденну рутину.

Якими є «червоні прапорці» серйозних проблем із психічним здоров’ям?

Є багато маркерів, які можуть сигналізувати про серйозні проблеми з психічним здоров’ям, і на які варто звертати увагу, – зазначають у психолога, психотерапевта чи психіатра. Умовно їх можна поділити на три групи: зміни настрою, зміни поведінки та фізичні зміни. Розгляньмо кожен із них.

Зміни настрою:

• відчуття смутку або пригніченості упродовж тривалого часу без конкретної причини;
• постійні помітні зміни настрою від дуже хорошого до дуже поганого;
• постійне або надмірне хвилювання через стресові події чи випадки;
• відчуття порожнечі або апатії до тих аспектів життя, які раніше приносили задоволення;
• спалахи гніву, агресивності, застосування насильницьких дій до інших;
• проблеми з емпатією щодо думок і почуттів інших людей.

Зміни поведінки:

• поява суїцидальних думок або поведінки;
• завдання собі ушкоджень, наприклад, порізів;
• відчуття «втрати часу» або поява значних прогалин у пам’яті;
• відмова від спілкування з друзями, членами сім’ї або участі в заходах, які вам подобалися раніше;
• нав’язливі думки або віра в те, що не є реальним;
• поява галюцинацій або сенсорних переживань, які здаються реальними, але не є такими. Наприклад, чути голоси, які ніхто інший не чує, або відчувати, як щось повзає по вашій шкірі, хоча це насправді не так.

Фізичні зміни:

• Раптове потовиділення, напади нудоти, прискорене серцебиття або утруднене дихання разом із сильним занепокоєнням або страхом;
• порушення режиму сну: забагато або замало сну;
• відчуття втоми незалежно від того, скільки ви спите;
• помітні зміни статевого потягу або сексуальної активності;
• помітні зміни харчової поведінки: обмеження в їжі або переїдання, відчуття страху перед їжею без видимих ​​причин або проблеми із прийняттям тіла, пов’язані з вагою чи прийомом їжі.

Якщо ви або ваші близькі маєте одну або кілька з наведених ознак протягом двох тижнів або більше, подумайте про те, щоб звернутися за підтримкою до спеціаліста з психічного здоров’я. Пам’ятайте, що довше людина обходиться без лікування, то серйознішими можуть бути наслідки для всього здоров’я.

Що робити

Першим кроком до допомоги може стати розмова з тими, кому ви довіряєте. Розкажіть їм про свої переживання і попросіть про підтримку. Це не замінить звернення до спеціаліста з психічного здоров’я. Проте друзі і близькі можуть підтримати вас в інший спосіб: створити безпечний простір для того, щоби ви могли поділитися почуттями, підтримати вас в процесі лікування, заспокоїти, коли ви перенапружені.

Важливо також за появи тривожних ознак обов’язково звернутися до спеціаліста: психолога, психотерапевта чи психіатра.

Матеріал розроблений в межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки