Як діяти, якщо у когось із ваших близьких діагностували рак, як висловити свою підтримку, як самому не опустити руки, радять спеціалісти благодійного фонду “Стопрак”.
Чи казати людині правду про її діагноз?
Психологи радять казати правду. Ваша близька людина відчує зміну ставлення до неї, відчує, що “щось не так” і це викличе у неї тривогу. І ресурс буде йти на те, щоб справлятися з тією тривогою, а не налаштовуватися на боротьбу з хворобою. Крім того, підозри “мені не кажуть, отже все дуже погано”, також дуже підточують сили людини.
Краще відверто та правильно сказати. Головне, коли кажете про діагноз – показати, що ви сприймаєте його як виклик, а не вирок, що ви готові до боротьби та вірите у позитивний результат.
Навіть маленькі діти відчувають у таких випадках зміну настрою мами. Дітям також важливо сказати правду, адаптувавши її до особливостей їх вікового сприйняття.
Допомога психологів у таких випадках дуже доречна, відчуваєте, що потребуєте кращого розуміння свого емоційного стану і того, як допомогти близькому з онкодіагнозом – звертайтеся до спеціалістів.
Як підтримати родича, друга знайомого, в якого рак? Що робити, коли підтримати дуже хочеться, а не знаєш як?
У нашому суспільстві є такий ефект: люди не знають, як підтримати …і не підтримують ніяк. Найкраща порада: будьте щирі, але стримані. Звісно, не кажіть “Я так боюся, що з тобою станеться погане, мені страшно” чи чогось подібного, не перекладайте на людину, якій непросто, ще й свій вантаж емоцій.
Але щирі слова: “Я не знаю, як тебе підтримати, я зараз дуже розгублений, але дуже хочу тебе підтримати. Знай, що ти мені можеш зателефонувати, що ти можеш прийти» будуть доречні. Нехай це буде незграбно, але щиро. Краще відверто сказати, що хочете бути поруч, але не знаєте, як правильно, ніж взагалі нічого не сказати.
Як впоратися з емоціями, якщо хворий хтось з родини?
Ваш емоційний стан – це також ресурс боротьби. Тому не впадайте у “жертовність” – “я не можу радіти чи дозволяти собі щось приємне, коли хвора близька людина”.
Бережіть свої сили, енергію, позитив та не відмовляйтеся від тих речей, які підтримують вас. Ваша близька людина, яка захворіла має бачити – життя триває, всі налаштовані позитивно, все буде добре. І не блокуйте свої емоції – говоріть про те, що відчуваєте.
Не бійтеся своїх емоцій: якщо ви відчуваєте страх, гнів, розпач, власну безпомічність – це нормально, дозвольте собі це. І звісно, як ми вже казали, вище, не забувайте, що звернення по допомогу до професійних психологів – не слабкість чи забаганка, а тверезе рішення відповідальної людини.
Будьте сильні, вірте у себе та своїх рідних. Рак – це виклик, а не вирок! Ми завжди будемо нагадувати про це і про те, що підтримка, віра, злагодженість дій, довіра до лікарів та любов до життя – головна зброя у боротьбі з хворобою
