Уважно читайте інструкцію
Одні ліки практично не впливають на вироблення молока та на самопочуття немовлят, а інші препарати протипоказані під час годування груддю. Поговоріть зі своїм лікарем, якщо у вас виникли питання або сумніви щодо прийому ліків під час грудного вигодовування. А якщо проконсультуватися немає можливості, можете скористатися онлайн-довідником, який підкаже, можна приймати певні ліки чи ні. Як користуватися цим довідником детально розповіли у Львівській групі підтримки грудного вигодовування.
Прочитавши в інструкцію для медичного застосування до лікарського засобу у розділі “Протипоказання” чи “Особливості застосування” ми часто можемо побачити такі варіанти:
-
Застосування препарату не рекомендується / протипоказано у період лактації.
-
Препарат проникає у грудне молоко, тому у разі необхідності застосування препарату слід припинити годування грудьми.
-
У період вагітності або годування грудьми лікарський засіб застосовувати тільки за призначенням лікаря, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Тому ми користуємося міжнародними довідниками, щоб перевірити сумісність лікарського препарату з грудним вигодовуванням. Найпростішим в користуванні є довідник іспанського госпіталю Marina Alta – сайт e-lactancia.org.
Як користуватися довідником e-lactancia.org
- Шукаємо назву діючої речовини потрібного лікарського препарату латинською мовою в інструкції до нього на сайті mozdocs.kiev.ua у розділі “Міжнародна непатентована назва” і копіюємо її.
- Якщо лікарський засіб містить кілька діючих речовин, потрібно копіювати їх по черзі і вводити в пошуку на сайті e-lactancia.org кожну окремо. І серед них враховувати ризик по найбільш несумісному компоненту.
Інформація сайту базується на сучасних наукових дослідженнях, це рекомендації педіатрів APILAM (Асоціації сприяння і науково-дослідницьких випробувань грудного вигодовування). Ця інформація не є заміною консультації у лікаря!
Потім бачимо великий прямокутник, де вказаний рівень ризику препарату певним кольором.
Праворуч від рівня ризику вказані коментарі (Comments) та безпечні альтернативи (Alternatives), при їх наявності.
Чому небезпечно годувати дитину сумішшю під час війни
Рівні ризику препаратів
Ось розшифрування рівнів ризику:
-
Зелений – сумісний з ГВ препарат: безпечний для лактації і дитини, на основі даних наукових досліджень.
-
Жовтий – помірно безпечний препарат: важливі доза, час прийому та вік дитини. Можливі невеликі побічні ефекти, варто спостерігати за дитиною щодо наявності можливих побічних реакцій.
-
Помаранчевий – небезпечний препарат: можливий високий ризик, варто використати більш безпечну альтернативу. Якщо це неможливо, спробувати мінімізувати побічні ефекти, підібравши дозу, час прийому і вік дитини. Спостерігати за матір’ю і дитиною щодо наявності можливих побічних реакцій.
-
Червоний – протипоказаний при годуванні грудьми: варто перервати годування дитини на час прийому препарату, якщо неможливо знайти безпечну альтернативу. Молоко з грудей на цей час зціджувати і виливати, а дитину догодовувати альтернативними методами. Можливі: висока токсичність препарату щодо дитини або пригнічення лактації.
Нижче – інші назви (Other names), торгові назви препарату (Tradenames) і терапевтична група (Groups), до якої він належить.
Що означають дані таблиці фармакокінетики
Фармакокінетика – це розділ фармакології, який вивчає надходження (шляхи введення), всмоктування, розподіл, перетворення лікарських засобів в організмі, виведення їх з організму, а також залежність ефективності і переносимості препаратів залежно від цих процесів.
-
Bioavailability – Біодоступність (%) – показує, яка кількість препарату потрапляє до кровоносної системи при введенні його в організм. Чим нижчий відсоток, тим менше ліків буде в грудному молоці.
-
Molecular weight – Молекулярна маса – чим більший цей показник (вище 500), тим менша ймовірність, що речовина потрапить в грудне молоко.
-
Protein Binding – Ступінь зв’язування з білками крові – чим вищий відсоток (більше 80%), тим менша можливість потрапляння в грудне молоко.
-
VD – Об’єм розподілу – показує, як розподіляється речовина в організмі після орального або внутрішньовенного введення. Чим нижче значення (менше 0,04 л/кг), тим більша ймовірність потрапляння в молоко.
-
рКа – Логарифм постійної кислотності – слаболужні речовини (рКа>7), зазвичай, накопичуються в молоці, оскільки рН грудного молока (7-7,2) є кислотніше, ніж рН плазми крові (7,4).
-
Tmax – Час максимуму (години) – це час з моменту прийому ліків, за який досягається їх максимальна концентрація в плазмі крові. В цей момент найкраще НЕ годувати дитину грудьми. Безпечніше прийняти ліки відразу після годування.
-
T1/2 – Період напіввиведення (години) – це час, необхідний для зниження концентрації речовини удвічі. Чим менший період напіввиведення, тим швидше кров очиститься від цієї речовини.
-
M/P ratio – Співвідношення молоко/плазма крові – це співвідношення концентрації в молоці речовини до її концентрації в плазмі крові. Чим менше число (<1), тим менша кількість в молоці.
-
Theoretical Dose – Теоретична доза для дитини – це максимальна теоретична кількість препарату (в мг/кг на добу), яку може отримати дитина. Оцінюється на основі даних про потрапляння речовини в грудне молоко. Теоретична доза (мг/кг/добу) = максимальна концентрація у молоці (мг / мл) помножена на 150 мл на кг ваги на добу (доза споживання молока дитиною)
-
Relative Dose – Відносна доза для дитини (%) – це відсоток материнської дози препарату, який потрапляє дитині через молоко. Значення нижче 10% вважаються безпечними. При оцінці дози для розрахунку використовувалася середня маса тіла 60 кг. Відносна доза (%) = Теоретична доза для дитини (мг/кг/добу) x 100 / доза матері (мг/кг/добу)
-
Relat. Ped.Dose – Відсоток від лікувальної дози (%) – Це відсоток дози, отриманої дитиною через грудне молоко, до звичайної дози, яку призначають дитині. Значення нижче 10% вважаються безпечними. % від лікувальної дози = теоретична доза дитини(мг/кг/добу) х 100 / звичайна лікувальна доза (мг/кг/добу)
Якщо призначений вам препарат не зеленого кольору, і не можна підібрати йому заміни, сумісної з грудним вигодовуванням, то при безпечних даних фармакокінетики можливо скласти оптимальний режим годувань дитини!
Врахуйте також такі фактори
Розглянемо детальніше, які фактори впливають на сумісність лікарських препаратів з годуванням:
Шлях введення лікарських засобів
Починаючи з найкращого проникнення у кров і, відповідно, у грудне молоко:
-
внутрішньовенно чи внутрішньом’язово (уколи);
-
ректально (свічки) – швидко всмоктуються;
-
орально (капсули, таблетки, сиропи) – приймаємо через рот;
-
місцеве застосування (краплі в ніс, очі, вухо, спреї для горла, вагінальні свічки);
-
зовнішнє застосування (креми, мазі, гелі) – ризик мінімальний, але можливий!
Будьте обережними із засобами, які наносяться на соски!
Вік дитини
У перші тижні після пологів лікарські засоби більше проникають у грудне молоко через нещільність епітелію альвеол молочних залоз.
Здоров’я дитини
Мається на увазі не тільки стан здоров’я, а й доношеність на момент народження, особливості через ускладнення при вагітності чи пологах. У недоношених дітей ще не повністю розвинені нирки і травна система, тому їм може бути складніше вивести ліки, які безпечні для доношених дітей.
Час і тривалість прийому ліків
Тип харчування дитини
Виключне грудне вигодовування чи годування грудьми в поєднанні з догодовуванням або прикормом. Якщо дитина отримує інше харчування, крім грудного молока, то кількість ліків, які надходять дитині з молоком, зменшується.
Здатність дитячого організму виводити лікарські засоби
Властивості ліків
На проникнення речовини в молоко впливають хімічні, фізичні і фармакокінетичні властивості речовин, які містяться в ліках. Інформацію про них можна дізнатися у довідниках, що базуються на опублікованих дослідженнях.
Тривалість дії лікарського засобу
Препарати короткотривалої дії безпечніші для годуючих, адже швидше виводяться з організму мами і дитини.
Варто пам’ятати, що більшість лікарських препаратів є безпечними для годуючої жінки! Годувати грудьми з невеликою кількістю лікарської речовини в молоці є корисніше, ніж годування сумішшю.
Авторка – Зоряна Мацях