Коли ми бачимо людину з інвалідністю, наприклад, на візку, з ходунками або тростиною, ми хочемо їй допомогти. Утім перш ніж запропонувати допомогу, треба впевнитися, що людина насправді цього потребує в конкретній ситуації і за певних обставин. Як коректно допомогти, підказує «Довідник безбар’єрності»
Як запропонувати свою допомогу
- Якщо вам здається, що втручання потрібне – не варто одразу кидатися і «завдавати добро». Спочатку спробуйте налагодити комунікацію, спитайте: «Чи потрібна вам допомога»? Якщо пропонуєте це людині з порушеннями слуху, покажіть жестами, що ви хотіли би зробити, а потім подивіться на неї, щоб отримати схвалення. Пам’ятайте, комунікувати можуть усі, просто кожен робить це по-різному: хтось словами, а хтось – в інший спосіб.
- Важливо також зважати на те, що людина може відмовитися від вашої пропозиції. Якщо вам кажуть «ні» – посміхніться і продовжуйте займатися своїми справами.
- Якщо ж відповідь ствердна, людина підкаже вам, що ви можете для неї зробити.
- Трапляються ситуації, коли людина погоджується, але не говорить, чим саме допомогти – в таких випадках пояснюйте свої дії, перш ніж щось зробити:
- Я стану ліворуч від вас і переведу на інший бік вулиці. Чи хочете ви, щоби я взяв/взяла вас під руку?
- З якого боку мені краще йти, щоби ми могли чути один одного?
- Чи хочете ви, щоби я потримав/потримала вам двері?
Такі уточнювальні запитання перед вчиненням тих чи інших дій дозволяють людині прийняти вашу пропозицію або підказати вам і попросити зробити щось інше. Крім того, перепитуючи, ви демонструєте, що цінуєте особистий простір іншої людини і не порушуєте його без її дозволу.
Як допомогти людині на інвалідному візку
Людина з інвалідністю не завжди може потребувати сторонньої допомоги. Те, що через певний стан їй однозначно необхідна ваша допомога у «подоланні перешкод» – зовсім не так. Зазвичай у людей з інвалідністю вже може бути підготовлений та скерований план, де вона сама собі налаштовує темп, обирає шлях, враховуючи всі деталі.
Пам’ятайте, що інвалідний візок є частиною особистого простору людини, тому чіпати чи пересувати його без дозволу не можна. Це стосується й милиць та інших допоміжних засобів.
- Під час розмови з людиною, яка пересувається на кріслі колісному, спробуйте опуститись на рівень її очей, або трохи відійдіть назад. Однак не нахиляйтесь і не опирайтесь на візок чи на інший допоміжний засіб людини. Тоді вам буде комфортніше та простіше вести розмову.
- Якщо людина потребує вашої допомоги, то спочатку спитайте її, куди вона хоче дістатися і поінформуйте, що ви довезете її у визначене місце.
- Важливо уточнити у людини, чи потребує вона допомогу під час переміщення чи відкривання дверей, але пам’ятайте, що вона може виконувати ці функції й сама.
- Пам’ятайте, що між вами та людиною, яка користується ходунками чи іншими допоміжними засобами під час ходи має бути простір. Тож залиште достатньо місця для людини та не намагайтесь відібрати або схопити їх допоміжний засіб чи паличку.
- Якщо людина з інвалідністю має поруч собаку-поводиря чи собаку-терапевта (часто вони мають жовту стрічку на нашийнику), пам’ятайте, що цей собака – на службі. Тобто його не можна торкатися, пестити, годувати, кликати чи відволікати, бо вона залучена в процес.
- Важливо: на візку люди не їздять, а ходять. Тому якщо ви пропонуєте людині прогулятись, то варто сказати так: «Ходімо погуляємо» або «Підеш зі мною гуляти?»
- Не варто проявляти співчуття до людини, торкаючись до її голови чи плеча, оскільки це сприйматиметься як опіка.
- Коли ви знаходитесь на заході чи зустрічі, де робите спільні фото, то варто поставити поряд стілець і присісти на нього, або позувати стоячи. Або запитайте у людини, як їй буде комфортніше.
І найголовніше, під час взаємодії з людиною з інвалідністю фокусуйтесь на самій людині, а не на її стані. Нехай крісло колісне чи інші допоміжні засоби не будуть перепоною для вашого спілкування.
