Про шокуючі випадки вилучення дітей з неблагополучних родин, як реагувати родичам та сусідам таких родин та на що варто звернути увагу, щоб зрозуміти, що дитина у біді та їй терміново потрібна ваша допомога – у розмові з начальницею Служби у справах дітей Свалявської міської ради Антоніною Полянич.

– Протягом минулого року було проведено 32 профілактичні рейди спільно з поліцією, під час яких було вилучено 15-ро дітей. Старших дітей влаштовували в притулок, до 4-х років – у медичний заклад. Всі дітки, яких ми вилучали, першочергово були направлені у приймальне відділення Свалявської міської лікарні. Там їм проводять первинний медичний огляд, щоб дізнатися чи можна дитину направити до закладу соціального захисту. Зокрема швидким методом проводиться ПЛР-тест на ковід, бо в інакшому випадку направити дітей до закладів ми не можемо, адже це ризик для дітей, які там перебувають.

Далі робиться зовнішній огляд педіатром, який дає заключення чи може дитина перебувати серед інших дітей, тобто береться до уваги температура тіла, дивляться чи є гематоми (синці), садна, удари, це все фіксується в акті оцінки рівня безпеки дитини. Також зазначається: наявність синців у дитини, наявність адекватної поведінки, чи дитина голодна, коли їла останній раз, такі моменти, які можуть в майбутньому впливати на розгляд справи про позбавлення батьківських справ. Якщо є ознаки синців ми викликаємо одразу поліцію і на приймальному відділенні вони фіксують наявність побоїв. У подальшому йдуть слідчі справи щодо тих дітей.

У нас були такі випадки, зокрема у грудні минулого року, коли ми забрали двох маленьких діточок, рік та вісім місяців, з великою кількістю синців та садин по всьому тілу. Ми викликали поліцію, які оглянули дитину, в подальшому взяли пояснення від батьків, відтак відбувся огляд дітей судмедекспертом, коли діти перебували уже в закладі, і ще до тепер триває кримінальна  справа порушена на маму дітей, яка здійснила цей акт агресії.

Як у батьків відбирають дітей

– Так розумію це довгий процес?

– Так. Кримінальні справи це завжди тривалий процес. Протягом року викликалося 86 батьків до служби: щодо поведінки дітей 36-ро, а щодо поведінки самих батьків 50. Чому викликають дітей? Є причина, що діти не відвідують навчання, причиною цьому можуть бути недбалі батьки, але здебільшого більше звернень через поведінку батьків. Тобто все починається з сім’ї, а не з самої дитини.

Тепер щодо відібрання дитини. Підставою відібрання дитини є загроза її життю та здоров’ю, що фіксується складанням акту рівня безпеки дитини, в якому зазначається у якому стані перебуває дитина, та ступінь її безпеки. Далі йде медичний огляд, після якого йде влаштування дитини відповідно до віку. Повторюся, якщо дитина до чотирьох років, вона направляється в обласний будинок дитини, якщо після чотирьох років – у притулок для дітей.

Так як у нас є патронатна сім’я, є можливість влаштування дитини до такої сім’ї. Якщо б були ще такі патронатні родини, то це б мінімізувало влаштування дітей до закладів інституції відразу після відібрання до вирішення їх подальшої долі з батьками дітей. Тому що це діти поки не статусні, вони лише відібрані і називаються «залишені без батьківського піклування», інформація про яких відразу вноситься до журналу обліку, до моменту передачі їх батькам, або набуття статусу і влаштування у сімейні форми.

Ще хочу зазначити, що після того, як діти потрапили до закладу, орган опіки та піклування, протягом доби приймає рішення, яке оформляється розпорядженням голови про негайне відібрання. В рішенні зазначається від кого відібрати, які обставини та причини були, куди направити таку дитину, це все визначається у цьому рішенні. Після цього рішення ми маємо сім днів, відповідно до ст.170 Сімейного кодексу України,  для подання позову до суду про відібрання дитини від батьків без позбавлення або позбавлення батьківських прав батьків, це залежить від ситуації.

Якщо ця сім’я потрапила вперше у поле зору нашої служби, ми в основному стараємося зберегти сім’ю біологічно і даємо позов на відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. Яка між цим різниця? Якщо мама позбавлялася попередньо батьківських прав, і ми бачимо, що людина не може змінитися, то ми не витрачаємо час дитини, щоб вона набула правового статусу і можливість бути влаштованою в сім’ю. Одразу подаємо на позбавлення батьківських прав.

А ось відповідно до статті 170 Сімейного кодексу України відібрання дитини без позбавлення батьківських прав полягає в тому, що батькам надається шанс на один рік, і тоді їхня дитина набуває статусу, але не має права бути усиновленою. Тобто мама, або тато мають шанс за рік виправитися, змінити свою поведінку, покращити умови проживання і протягом року вони самі мають подати позов до суду про повернення їм дитини. Якщо протягом року батьки цього не зробили, ми маємо подати до суду щодо позбавлення їх батьківських прав.

За 16 років моєї роботи в службі було тільки два таких випадки, коли батьки від яких відібрані діти, повернули собі дітей. У грудні минулого року ми проводили  комісію, під час якої розглянули дві такі справи, і жодна з цих сімей не подала позову до суду щодо повернення їм дітей. Це були їх єдині діти, в одній сім’ї двоє, і в іншій також двоє. Разом з тим, ми даємо батькам цей шанс, викликаємо їх на комісію, під час якої запитуємо, чому не звернулися до суду, в чому причина, але вони не могли пояснити чому не звернулися до суду щодо повернення дітей. Таке їх бездіяння є підставою для того, аби через суд позбавити їх батьківських права.

Є такі справи про позбавлення, які  суд не  задоволив, як от цей випадок, про який вам розповідала на початку інтерв’ю, про дитину з великою кількістю садин і побоїв, але побила їх мама, бо тато на час побиття був відсутній за межами України. Так як було відібрання, ми подали в суд позов на них обох, і суд вирішив, так як тато не був учасником цього процесу, можливо, не знав того, але малоймовірно, бо він повинен був бачити дітей по відеозв’язку, але його не позбавили батьківських прав і повернули йому дітей. А  маму позбавили цих прав, тому тато забрав дітей. Вони зараз на стадії розлучення, а мамі загрожує кримінальна відповідальність за побиття дітей.

Жахливі побутові умови

– В інтернеті можна побачити, що при огляді таких сімей, у них вдома жахливі побутові умови. Були такі випадки?

– Бували. Окрім позбавлення батьківських прав, ми ще проводимо обстеження умов проживання неблагополучних сімей. Є таке, що умови проживання дітей у таких сім’ях, скажімо, не дуже хороші, але для дітей є харчування, у дітей є місце для відпочинку і навчання, дитина відвідує справно школу. Водночас сім’я малозабезпечена, немає стільки доходу, щоб зробити потрібний ремонт, такій сім’ї ми даємо термін два-три місяці на покращення умов проживання і, в такому випадку, ми не відбираємо дітей навіть, якщо умови проживання у них погані, але не загрожують життю та здоров’ю дітей.

Головна підстава відібрання дітей – коли є загроза їх життю і здоров’ю. Якщо у них є можливість, скажімо так, помитися, поїсти, але при тому погані умови, то ми даємо таким сім’ям термін на покращення умов, якщо після того, як цей термін минув, а батьки не виправились, не прибрали, не провели заходи з усунення антисанітарії, тоді ми розглядаємо варіант позбавлення батьківських прав. Але ми завжди даємо шанс біологічній сім’ї, адже дитині завжди краще з біологічними батьками, хіба якби поведінка матері або батька порушувала їх права.

Якщо дитина проживає в поганих умовах, батьки вживають спиртні напої, вони перебувають у стані алкогольного сп’яніння під час навідування до них служби у справах дітей – це причина відібрання дітей, тому що в такому стані дитині та її здоров’ю може загрожувати небезпека. Якщо ми бачимо, що через місяць умови покращуються, батьки співпрацюють з службою, приходять на профілактичні бесіди, розповідають, що вони зробили за цей час, чи влаштувалися на роботу, чи зробили косметичний ремонт вдома і т. д., то ми знімаємо їх з профілактичного обліку.

Бувають випадки, коли дитина, яка проживає в сім’ї за станом свого здоров’я повинна мати оформлення інвалідності, але її мати цього не зробила, просто не подала необхідні документи, тому ми забов’язуємо таку маму оформити всі необхідні пільги та допомогу на дитину, бо це ж належить дитині по праву. Є сім’ї, де тато і мама не працюють, значить потрібно влаштуватися на роботу. Якщо вони цього не зроблять це є підставою для порушення питання позбавлення їх батьківських прав.

– Чи буває таке, що родичі чи сусіди батьків приходять в суд і стають на їх захист?

– Буває, і досить часто. У нас був такий випадок, коли мама була позбавлена батьківських прав на трьох дітей, а потім народила ще одну дитину. І хоча вона періодично вживала спиртні напої, але все ж таки дивилася за тими трьома дітьми дітьми, а її співмешканець, який був раніше судимим, інколи бив дітей, виганяв з дому, це було підставою відібрання батьківських прав, тому що і діти вже самі не хотіли жити в тій сім’ї, вони вже мали право по віку висловити свою думку.

І тут жінка народила ще одну дитину від цього співмешканця, яку ми забрали, бо був випадок, коли співмешканець викинув вагітну на четвертому місяці з вікна. Знаючи його неадекватну поведінку, ми забрали дитину після народження і подали справу до суду. Але в суді мама відстояла свою справу і повернула собі дитину. Вона зібрала сусідів, свідків, зробила ремонт у квартирі, на яку вона має право власності, й запевнила, що уже не живе з цим чоловіком.

Після суду ми тримали жінку рік на обліку і вона знову завагітніла від цього співмешканця, і тепер цей чоловік, який був на іспитовому терміні, трішки заспокоївся, адже ці сварки, які у них були, фіксуються і можуть перейти йому у заключення. Вони перестали зловживати алкогольними напоями, і тепер ці дві дитинки перебувають у нас на профілактичному обліку, ми ходимо до них туди на обстеження, щоб дати мамі останній шанс. Тому що як мама, вона хороша, доглядає за дітьми, годує їх, водить до педіатра, лиш її співмешканець був причиною негараздів. Зі своїми першими трьома дітьми вона не бажає відновити стосунки, але вони тепер вже у прийомній сім’ї.

Що робити, коли помічаєш, що по-сусідству не доглядають за дітьми

– Що робити, коли помічаєш що твої сусіди або родичі теж не доглядають за дітьми? Куди звернутися першочергово?

– Якщо звернення телефонним дзвінком, то обов’язково повинна бути персоніфікація. Тобто у телефонному режимі людина повинна заявити свої персональні дані, серію паспорту, тому що ми вносимо ці дані у журнал реєстрації повідомлень. Відтак анонімні повідомлення, записки, переписки, коментарі у Фейсбуці – не приймаємо. Це повинно бути офіційно, щоб ми могли на щось опиратися, прийшовши до тієї сім’ї з комісією. Якщо у нас сім’я на обліку не перебуває, ми не маємо право зайти до них просто так. Ми можемо прийти лише у тих випадках отримання інформації щодо порушення прав дітей в сім’ї, або коли життю дитини загрожує небезпека, і нас про це повідомили з різних державних установ, медики, із школи чи дитсадка, котрі бачать ту дитину, що вона не акуратно одягнута, або приходить у синцях до школи. У нас був один такий випадок, про який нас повідомила директорка школи, що дитина прийшла на урок із синцем під оком, і ми зразу поїхали до школи, забрали дитину одну, тому що старший хлопчик був вдома із батьком, і на батька була порушена кримінальна справа.

– Це дитина розповіла вам, що батько побив?

– Скажу так, менша дитина розповіла, що батько бив, а старший син сказав, що він вдарився. Тобто дитина була перелякана батьком. Мама знаходилась на заробітках, приїхала, забрала дітей, тому що вона була годувальником у сім’ї, а він був вдома з дітьми і займався їх вихованням. На жаль, таким методом. Вони розлучилися, вона живе тепер з дітьми, їх їй повернули тому, що вона не знала про те, що відбувалося у них вдома за час її відсутності.

Часто сусіди, які спостерігають за такою агресивною поведінкою, не хочуть лізти у чужі відносини і не повідомляють нам про такі дії в сусідній сім’ї. Або кажуть: ми вам розповімо, тільки не вказуйте, що це ми. Ми не розголошуємо, хто подав заяву, але щоб втрутитися маємо мати підставу.

– За яким номером телефону можна звернутися, якщо помітили порушення прав дитини у сім’ї?

– Телефонувати на приймальну міської ради. Якщо ж  помітили такі дії не в робочий час, телефонуєте на 102 до поліції. Вони приходить на огляд, бачать, що є питання по дітях, і викликають нас по мобільному номеру. Можу вам розповісти про один випадок, коли мені зателефонували у неділю, о 22:00 з поліції, що є випадок, коли мама у стані алкогольного сп’яніння прийшла з легкоодягнутими дітьми під військкомат і почала кричати, що відмовляється від дітей, хай держава їх забирає, забезпечує, бо вона немає чим їх годувати, оскільки її чоловіка забрали на війну.

Іноді батьки самі хочуть відмовитися від дитини

– Чи бували випадки, коли батьки самі хотіли відмовитись від дитини?

– Були, але це така норма закону, яка не передбачена. Одного разу приходив батько, що казав: «Я не хочу платити аліменти, позбавте мене батьківських прав, я нотаріально напишу заяву». Відповідаю, що ця заява є нікчемною, і щоб позбавити вас цих прав, має звернутися з проханням ваша дружина. Ми ініціюємо позбавлення, коли від нас йде позов у суд лиш в тому випадку, якщо немає іншого законного представника, тобто якщо ми відбираємо від мами і тата, тоді ми заявники у суді про позбавлення їх батьківських прав. Якщо мама незадоволена вихованням тата, тоді вона подає позов на позбавлення чоловіка батьківських прав, і дитина залишається з мамою. Додам більше, позбавлення батьківських прав не позбавляє виплати аліментів. І припинення виплати може бути тільки тоді, коли дитинку всиновлять і вона буде мати інше прізвище. А в іншому випадку до 18-ти років, попри позбавлення батьківських прав, виплати аліментів не припиняються. Чому припиняється при усиновленні, тому що є інший батько, який має годувати дитину, і взагалі попередній батько втрачає всі майнові і немайнові права повністю, а та дитинка набуває всіх майнових і немайнових прав з новим батьком.

Авторка – Ольга Молнар

За матеріалами газети «Вісті з Свалявщини»

Джерело