За результатами досліджень, через 29 років після виникнення глаукоми на одне око сліпне кожен четвертий, а на обидва ока – кожен десятий. Сліпота внаслідок глаукоми невиліковна. Проте своєчасна діагностика  та правильне лікування допомагають зберегти зір. Чому виникає глаукома і як не допустити найгіршого?

ЗВІДКИ ПРИХОДИТЬ СЛІПОТА

Очі схильні до багатьох захворювань, і одним з найсерйозніших є глаукома, яка не має вікового обмеження. І все ж частіше захворювання розвивається після сорока років, з кожним наступним роком життя ймовірність виникнення недуги збільшується.

Для виникнення глаукоми потрібна наявність низки факторів, які в підсумку викликають хворобу. Для підтримання нормального внутрішньоочного тиску (18–26 ммрт. ст.) має бути баланс між відтоком і припливом водянистої вологи. Якщо ця рівновага порушується, в порожнині ока скупчується надмірна кількість внутрішньоочної рідини. І це спричиняє підвищення внутрішньоочного тиску. У результаті виникає гіпоксія та ішемія тканин ока, атрофія зорового нерва.

Глаукома очей – підступна хвороба, яка може довгий час розвиватися непомітно і виявитися раптовим нападом з уже незворотними змінами. Глаукома буває відкритокутова і закритокутова, розрізняються вони за механізмом виникнення. Для відкритокутовї глаукоми характерний поступовий розвиток: хвороба може розвиватися протягом кількох років.

Буває глаукома і з нормальним очним тиском, у її виникненні винний порушений кровообіг очей. Окремо виділяють вторинну глаукому. Вроджена глаукома в дітей розвивається внаслідок того, що мати під час вагітності хворіла на краснуху, вітрянку або виникли аномалії розвитку внутрішніх органів плода, що буває при недоношеній вагітності. Без своєчасного лікування дитина може втратити зір.

ЯК РОЗПІЗНАТИ ГЛАУКОМУ

Первинні симптоми глаукоми залежать від її виду. Для гострого нападу характерний різкий біль в очному яблуці, зниження або повна відсутність зору, зіниця розширюється і набуває зеленуватого або блакитного відтінку. Напад глаукоми може супроводжуватися головним болем, нудотою, блювотою, можуть бути болі в серці, під лопаткою. Запобігти розвитку незворотних змін допоможе негайний візит до лікаря, зробити це потрібно упродовж доби.

Відкритокутова глаукома розвивається поступово і не характеризується відчутними для пацієнта симптомами, саме в цьому й полягає її небезпека. Першою ознакою хвороби може стати серпанок перед очима, який з’являється вранці. Іншим симптомом хвороби стає з’ява райдужних плям, які хворий бачить навколо лампи, ліхтаря чи іншого джерела світла. Насторожити має і звуження видимості з боків, здорова людина кінчик свого носа бачить, при зміні в оці цього вже не спостерігається. Поступове звуження поля зору дозволяє людині звикнути до такого бачення світу, вона вважає це нормальним і може довгий час не звертатися до лікаря.

Прогресування хвороби може призвести до зниження зору аж до сприйняття тільки світла. Повна втрата зору називається абсолютною глаукомою, основним симптомом у цьому випадку може стати больовий синдром.

Ключове значення в діагностиці глаукоми відіграє визначення внутрішньоочного тиску, детальне вивчення очного дна й диска зорового нерва, дослідження поля зору, обстеження кута передньої камери ока. Невід’ємною частиною обстеження при глаукомі є периметрія – визначення меж поля зору за допомогою різних методик. Периметрія дозволяє виявити навіть початкові зміни полів зору, які не помічає пацієнт

ПРОТЕСТУЙТЕ СЕБЕ

Глаукома прогресує поступово та непомітно. Відчутні ознаки виявляються на тому етапі розвитку захворювання, коли зір відновити  вже складно. Тому, якщо ви виявите хоча б деякі  з наведених нижче симптомів, рекомендуємо звернутися до лікаря.

• Поступове звуження полів зору, спочатку  втрата периферичного, а потім погіршення і центрального зору.
• Тимчасове виникнення пелени перед оком, з’ява кольорових кілець навколо джерела світла.
• Напади різкого головного болю, після яких відбувається затуманення зору. Біль може виникнути як у самому оці, так і в надбрівній дузі або скроні.

ЯК ТРЕБА ЛІКУВАТИ ГЛАУКОМУ

Є три основні підходи до лікування глаукоми: консервативний (медикаментозний), хірургічний і лазерний. Вибір лікувальної тактики визначається типом глаукоми. Завдання медикаментозного лікування – зниження внутрішньоочного тиску, поліпшення кровопостачання зорового нерва, нормалізація метаболізму в тканинах ока.

Пацієнти не завжди дотримуються суворого режиму  закапування очних крапель. А причини порушення лікування банальні: «Я вже викапав пляшечку ліків і не допомогло» (а закапувати краплі потрібно постійно!!!протягом усього життя); «Краплі дорогі» (але є альтернатива – інші краплі або хірургічне втручання); «Сусід закапував і йому не допомогло».

Наголошуємо: глаукома – хвороба невиліковна і важливо «піймати» її на ранніх стадіях та зберегти той зір, при  якому було виявлено недугу.