42% розлучень пов’язані з психологічної непідготовленістю подружжя до сімейного життя. “Розлучення батьків – одна із найскладніших тем, з якими доводиться стикатися дітям, коли найважливіші для них дорослі вже не можуть жити разом”, – каже психологиня Олена Датта і дає рекомендації, як говорити з дитиною про розлучення.
Розлучення схоже на смерть близької людини
Чому ця тема така непроста? Тому, що переживання розлучення схоже на переживання втрати близької людини, яке не обходиться без проживання процесу горювання з усіма наслідками.
Іноді процес розлучення нагадує повномасштабної військової кампанії. Кожен із подружжя починає бачити мільйон недоліків свого партнера як батька для їхньої дитини. Один в одного летять стріли-фрази: «Ти погана (ий) мати (батько)!», «Ось у моїй сім’ї за таке… (доповніть, що саме, але впевнена, – мало хорошого), а ти виховуєш дитину, як…! (Очевидно, що все «не так» робить)» ну і т.д. і т.п.
Як пережити болісне розлучення
АЛЕ! Любов дитини належить обом батькам, вона безумовна, навіть якщо в сім’ї досить складні стосунки і дитині часом доводиться «несолодко». І навіть коли іскри від батьківських конфліктів розпалюють у дитині пожежу почуттів: страх, нерозуміння, пригнічену агресію, образу… дитині неймовірно складно ділити у своїй душі батьків, а ще складніше, коли батьки починають ділити дитину.
Це зараз я знаю, що всі люди є різними. Що кохання у всіх різне. Сім’ї… Стосунки… Знаю… Але досі всією душею вірю в те, що неможливо жити без любові, без розуміння, без співчуття до того, хто поруч щодня, кого ти називаєш чоловіком, до кого твої діти, відчиняючи двері, кричать: «Ура! Тато з роботи прийшов!..»
А якщо в тобі немає почуттів, залишилися лише роздратування і сльози, піди і зачини двері, думаючи не про себе, не про свої образи і нездійснені плани на життя, а насамперед про своїх дітей… Коли погано батькам – боляче дітям. Не лише тут і зараз. Дітям боляче потім все життя. Мені – дочці – досі боляче… (Катерина Сиванова, з книги «Сповідь мачухи»)
Це не розповідають про розлучення, а дарма…
Як говорити з дитиною про розлучення
Є важливі речі, які необхідно враховувати під час підготовки до розмови з дитиною про розлучення:
- Якою б не була причина у двох дорослих ухвалити рішення про розлучення, розмова з дитиною має відбутися. І брати участь у розмові (хоч би як хотілося її уникнути) зобов’язані обоє батьків.
- Може здаватися, що якщо про розлучення з дитиною не говорити, то їй буде легше. Але, на жаль, це негаразд. У такому разі дитина житиме порожніми надіями і все більше заплутуватиметься в тому, що відбувається. Розмова має бути чесною, рішення остаточним.
- В ухваленні рішення про розлучення дитина – поганий порадник. Тобто, навряд чи буде гарною ідеєю запитати думку чада про те, що робити дорослим, коли жити разом не вдається.
- Хвилювання будь-якого з батьків щодо розлучення можуть бути різними – від розпачу до взаємної ненависті, від бажання більше ніколи не зустрічатися до смутку від неминучості того, що відбувається. Але все, що в такому випадку потрібно знати дитині, – що вона не відповідає за ці хвилювання, що дорослі точно впораються самі.
- За всієї нестабільності ситуації дитина повинна бути впевнена (наскільки це можливо), що в неї все ще є обоє батьків. Що в домі і в мами, і в тата (за умови проживання на різних територіях) для неї завжди буде місце, стільки, скільки буде потрібно.
- Іноді стосунки неможливо зберегти і тоді краще, якщо у дитини «буде два щасливі будинки, ніж один нещасний». Якщо намагатися зберігати стосунки, в яких знищують гідність, особистісну цінність, свободу, фізичну та емоційну безпеку, геть-чисто відсутнє розуміння… – тільки заради дитини, то гарантії, що такій дитині, яка подорослішала, не знадобиться допомога фахівців, немає ніякої.
Бережіть себе, своїх дітей та стосунки!
Авторка – психологиня Олена Датта
