Ще студенткою вигадала собі прикмету: зустріну білу пір’їнку десь на дорозі — значить, все вірно, янголи поруч. Був період, коли збирала цілі жмені тих білих пір’їнок. А потім — роками жодної. Придивлялася, чекала… невже прикмета вичерпала силу? Символ же сильний, майже шаманський.
І ось знову почали з’являтися. Вперше за всю війну і ковід — стільки років жодної, і раптом знову. Щось усередині тихо стискається від надії. Хочеться вірити — це добрий знак.
Чому варто вигадувати власні прикмети
Психологи назвали б це формою регресивної саморегуляції — і мали б рацію. Коли світ непередбачуваний, а контролювати можна далеко не все, власний символ стає крихітною точкою опори, трохи передаємо символу власну історію з якою на даний момент впоратись не можемо.
Не тому, що пір’їнка справді щось “вирішує” в реальності, а тому, що вона дає дозвіл собі — видихнути, повірити, що все на своєму місці, бере тягар. Це той рідкісний випадок, коли ірраціональне працює дуже раціонально: заспокоює нервову систему, повертає відчуття сенсу й керованості.
Власна прикмета — це ще й особиста мова з собою. Ніхто інший не прочитає її так, як ви. І саме тому вона діє.
Що каже про цей символ культура
Стало цікаво, звідки взагалі ця сила у білої пір’їни. Виявилось, це один із найстійкіших символів у культурі людства:
- У давньоєгипетській традиції біле перо — символ богині Маат, істини й рівноваги; саме з ним зважували серце людини після смерті.
- У корінних народів Америки біла пір’їна — знак духовного захисту, а шамани використовували її для очищення енергії.
- У кельтів це знак благословення й доброї прикмети.
- У християнстві перо пов’язують з ангелами та біблійною історією про голубів з Ноєвого ковчега — символ божественного проводу й нового початку.
І це якось заспокоює. Виходить, прикмета народилася не з нічого — вона торкається чогось дуже давнього, спільного для людей у різні часи й у різних куточках світу.
Кожну знайдену пір’їнку я завжди піднімала, мила і потім використовувала в артколажах. Так буденний знак ставав частиною творчого процесу, матеріальним доказом того, що шлях — правильний.
Авторка – психологиня, експертка з артпсихології Вікторія Назаревич
Радимо також прочитати: Головні прикмети, чому голуби сидять на підвіконні і стукають у вікна
