Постійна втома стала буденністю для багатьох українців, особливо у часи війни, хронічного стресу та інформаційного перевантаження. Але коли виснаження перестає бути результатом важкого дня і стає щоденним супутником, варто задуматися: це просто перевтома чи вже астенія?
Астенія (або астенічний синдром) — це тривала, виснажлива слабкість, що зберігається понад місяць, а у хронічному варіанті — понад пів року. Це не окрема хвороба, а симптомокомплекс, який сигналізує, що в організмі є порушення або що він довго перебуває у стані перевантаження. Найчастіше астенія виникає у людей віком 35–40 років, але може торкнутися будь-кого — від підлітка до літньої людини.
Як проявляється астенія
Визначити астенію непросто, адже симптомів багато і вони можуть «маскуватися» під інші стани. Але є кілька характерних ознак:
-
постійна втома, що не зникає після сну чи відпочинку
-
дратівливість, нервозність, емоційна нестійкість
-
раптові зміни настрою
-
підвищена чутливість до світла, звуків, запахів
-
погіршення концентрації, пам’яті, працездатності
-
денна сонливість або нічне безсоння
-
відчуття, що “немає сил навіть на прості речі”
-
фізичні прояви: прискорене серцебиття, головні болі, пітливість, слабкість, дискомфорт
Ці симптоми — не “капризи” і не «вигоряння на роботі». Астенія часто є наслідком певного процесу в організмі, і дуже важливо знайти першопричину.

Що може викликати астенію
Астенічний синдром часто з’являється після:
-
хронічного стресу
-
недосипання або порушень сну
-
депресії та тривоги
-
перенесених інфекцій (у тому числі COVID-19)
-
захворювань щитоподібної залози
-
цукрового діабету
-
серцево-судинних захворювань
-
перенесених інсультів, інфарктів
-
ураження нервів або м’язів
-
онкологічних процесів
-
побічних дій медичних препаратів
-
дефіциту вітаміну В12
-
інтоксикацій або передозувань ліками
Сучасні фактори також відіграють роль: сидячий спосіб життя, надмір гаджетів, робота без перерв, емоційне навантаження та постійна тривожність.
Радимо також прочитати: Як підтримати себе після безсонної ночі?
Чим астенія відрізняється від звичайної втоми
Звичайна втома минає після сну, вихідного чи короткого відпочинку. Астенія — ні. Навіть після тривалого сну людина все одно почувається вичерпаною. Це відчуття не має «природної причини» і не залежить від навантаження.

Що робити вдома, якщо ви підозрюєте астенію
Поки ви чекаєте на консультацію з лікарем або вирішуєте спостерігати за станом кілька днів, варто приділити увагу базовим речам:
✔️ Нормалізуйте сон
-
лягайте й прокидайтеся в один час
-
прибирайте гаджети за годину до сну
-
провітрюйте кімнату
✔️ Пийте достатньо води
Зневоднення погіршує відчуття слабкості.
✔️ Зменште кофеїн
Кава маскує втому, але не вирішує її.
✔️ Робіть перерви
Кожні 60–90 хвилин — 5–10 хвилин руху або відпочинку.
✔️ Додавайте фізичну активність
Піші прогулянки, легка зарядка, розтяжка — достатньо, щоб зменшити рівень стресу.
✔️ Збалансуйте харчування
Регулярні прийоми їжі, білок, овочі, складні вуглеводи.
Ці кроки не лікують астенію, але допомагають зменшити прояви та полегшують стан.

Коли потрібно звернутися до лікаря
Негайно зверніться до спеціаліста, якщо:
-
слабкість триває понад місяць
-
втома суттєво обмежує вашу працездатність
-
є виражені порушення сну
-
погіршується пам’ять, концентрація
-
з’являється емоційна нестійкість
Важливо! Негайна медична допомога потрібна, якщо:
-
виник різкий біль у грудях
-
з’явилася задишка
-
є проблеми із мовленням або зором
-
різке запаморочення
-
сплутаність свідомості
-
оніміння будь-якої частини тіла
Це можуть бути ознаки небезпечних станів, не пов’язаних із простою втомою.
Чому важливо не ігнорувати астенію
Астенія — це не «вигадана хвороба». Це сигнал, що організм вичерпав ресурси або бореться з процесом, який потребує діагностики. Якщо її ігнорувати, вона може:
-
поглибити депресію чи тривожний розлад
-
збільшити ризик перевтоми
-
погіршити роботу імунної системи
-
стати фоном для загострення хронічних хвороб
Але гарна новина в тому, що при своєчасному зверненні до лікаря та корекції способу життя астенія піддається лікуванню.
Радимо також прочитати: За крок до нервового зриву: головні ознаки вигорання на роботі