Латентний туберкульоз 

Це стан, коли людина інфікована M. tuberculosis, проте не має клінічних проявів активної інфекції. Люди з латентним туберкульозом  не відчувають симптомів і  не  можуть інфікувати оточуючих, але належать до групи ризику щодо  активного туберкульозу. Найвищий ризик прогресування з латентної до активної форми туберкульозу спостерігається впродовж перших двох років після інфікування.

Активний туберкульоз

Хворий має виражені  прояви туберкульозу, підтверджені  клінічними, лабораторними та рентгенологічними дослідженнями. Слід знати: навіть за активної  форми туберкульозу хвороба тривалий час може мати прихований перебіг. А, отже,  захворівши, людина не завжди своєчасно звертається за медичною допомогою та продовжує інфікувати інших. За рік  може заразити до 10–15  осіб, з якими має контакт. У цей період мікобактерія туберкульозу, яка потрапила в організм,  розмножується у легенях або інших органах – нирках, хребті, мозку, лімфатичних вузлах, кишківнику, шкірі, статевих органах. У свою чергу імунна система намагається зупинити або сповільнити цю агресію. 

Група ризику

До групи підвищеного ризику інфікування належать працівники лікарень, лабораторій, особи, які перебували в тісному контакті з хворими на туберкульоз або з підозрою на нього, працівники або мешканці закладів масового перебування людей (наприклад, притулків для безхатьків, в’язниць). Ризик вищий у людей з ослабленою імунною системою: із ВІЛ-інфекцією, недостатнім харчуванням, деякими хронічними захворюваннями та цукровим діабетом або людей, котрі палять,  надмірно споживають алкоголь, вживають наркотики.

Симптоми туберкульозу:

– нездужання;

– кашель;

– лихоманка;

– слабкість;

– рясне потовиділення вночі;

– безпричинна втрата ваги, тощо.

Прояв  двох або більше ознак – привід звернутися до лікаря.

Кровохаркання, виражена задишка, біль у грудях – більш пізні симптоми.

Профілактика туберкульозу

Необхідно щорічно проходити флюорографічне обстеження та пам’ятати, що тривалий (спочатку сухий) кашель, який посилюється вночі та вранці, є приводом відвідування сімейного лікаря та обстеження мокротиння на наявність мікобактерії туберкульозу.

Лікування туберкульозу

Туберкульоз вилікувати можна. У разі активної, чутливої до ліків форми туберкульозу, проводиться стандартний шестимісячний курс лікування чотирма протимікробними препаратами. Людина повинна приймати ліки за схемою, призначеною лікарем. Успішність боротьби з туберкульозом  залежить від особистої позиції хворого щодо лікування. Кожен несе  відповідальність за своє здоров’я, за якість свого життя. Тому  починати профілактику туберкульозу  треба із себе, зі свого способу життя:

– вживати корисну та збалансовану (білками та жирами) їжу;

– займатися фізичною культурою, спортом;

– частіше перебувати на свіжому повітрі;

– відмовитися від шкідливих звичок;

– дотримуватися правил особистої гігієни.

Перебування на свіжому повітрі, особливо у хвойному лісі, негативно впливає на збудника туберкульозу.