Ми всі розуміємо, що таке розлучення. Або думаємо, що розуміємо.
Думаємо, що розуміємо емоційну сторону розлучення: розбите серце, будинок, сім’я. Розбиті мрії.
Думаємо, що розуміємо ділову сторону розлучення: необхідність розділу заощаджень і майна; встановлення опіки над дітьми; питання з фінансів, аліментах та інше.
Однак, скільки б ми не думали, що все знаємо про це, пережити розлучення – це як потрапити на іншу планету, де на кожному кроці то, що ніколи не бачив, ніколи не відчував, ніколи не міг собі уявити. Несподіванки і «сюрпризи» б’ють з розмаху, немов ляпаси. Іноді дуже боляче.
Отже, з мого сумного досвіду:
Ви будете ще довго сумувати про свої втрачені надії і мрії
У той день, коли я зрозуміла, що шлюб з тріском розвалився, накрило якесь неймовірне почуття спокою. Це був той стан, коли ви, нарешті, приймаєте рішення про те, що давно мучило і не давало дихати.
В той момент сам факт, що розлучення – це крах всього про що мріяла, не мав великого значення. Відчувала величезне полегшення і гармонію, я була твердо впевнена, що попереду нові мрії і нове життя. І вони штовхнуть старі під зад.
Після того як пил влігся, я виявила, що старі мрії так просто нікуди не діваються. Зрозуміла, що знадобиться ще чимало часу, щоб остаточно попрощатися з ними. Скажу більше, пройшло вже більше трьох років, але я не впевнена, що перестала оплакувати те, що могло бути, але…
З кожним днем - вже не так боляче, але я все ще оплакую втрату. Ні, не того, хто був моїм чоловіком, а своєї мрії. Я навчилася з цим жити. Чи не поспішати і не квапити себе «скоріше забути». Я не зациклююсь на минулому, живу сьогоднішнім, але дала собі час «прожити» те, що сталося.
Щоб відпустити, потрібні зусилля
Помиляється той, хто думає, що відпускати легко. Повірте, працювати над відносинами і намагатися врятувати їх набагато легше.
Коли справа доходить до розлучення, то сам факт розставання – це ще саме легке. А ось відпустити – це набагато складніше. Ви повинні відпустити абсолютно все: звички, ритуали, розпорядки і шаблони. Це важко. Це боляче. Це дискомфортно.
В емоційному плані відпустити – означає попрощатися з образою, гнівом, провиною і жалем. Це дуже складно, коли рани ще болять, але, якщо дійсно хочете покінчити зі своїм минулим і рухатися далі, необхідно.
Ваш настрій буде коливатися, немов маятник
Іноді я згадую свій шлюб як суцільну самотність і нерозуміння. А іноді – як щасливі дні, коли було весело, тепло і радісно на душі.
Іноді згадую свого колишнього як людину, яка тільки вимагала, але нічого не давала натомість. Який навіть не намагався зрозуміти мене справжню. А іноді я згадую його як людину, яка підтримувала і намагався допомогти вийти з моєї темряви, хоча це було вище його сил.
Знаю, що всі ці версії вірні, але, коли справа доходить до розлучення – правда дуже непроста, особливо коли мова йде про спогади.
Якщо скажу, що часто думала про те, що мій шлюб міг скластися зовсім інакше, то це буде неправдою. Я вчилася і намагалася якомога менше думати про це, аналізувати і т.д. Це єдине рішення, яке рекомендую всім, хто також до кінця так і не зрозумів, що сталося.
Справа в тому, що, коли ви думаєте про це з любов’ю – лише розбиваєте серце, а коли з образою – ятріть рани. Тому краще взагалі не думати ні про що. Запам’ятайте уроки, які витягли з усього цього, і рухайтеся далі.
Пробачити колишнього важливо, але набагато важливіше – пробачити себе
Пробачити нелегко, і я ніколи не повірю тому, хто стверджує зворотне. Проте, коли ми розлучаємося, то всі навперебій нагадують, що найважливіше – пробачити колишнього чоловіка.
Вибачте їх і відпустіть, щоб знайти свободу. Але якщо поки ще не можете – зосередьтеся на прощення в першу чергу себе.
Є багато причин, чому слід пробачити себе, перш ніж прощати інших. Я не буду вдаватися в метафори на подобі «спочатку надіньте кисневу маску на себе», тому що ми не в літаку, але логіка – аналогічна. Важко дати іншим те, чого ви позбавляєте себе.
Ви не можете допомогти іншим дихати, коли самі – задихаєтеся.
Ви очікуєте, що ваш колишній вас простить, але … коли … і простить. Ви не можете відкласти своє життя до тих пір, поки він цього не зробить. А пробачити себе – в наших силах, тому прощайте – незалежно від того, прощають вас інші чи ні.
Тепер ви в «Клубі розлучених»
Вступ до шлюбу означає вступ в своєрідний Клуб одружених людей: ви ходите в гості, приймаєте гостей, п’єте вино, жартуєте, гнівайтесь один на одного …
Розлучитися – це все одно що вступити в громаду. Серед її учасників автоматично виникає почуття товариськості і розуміння. Залежно від того, скільки віскі випито на зборах, теми розмов варіюються від оспівування самотності і свободи – до зізнань про те, як плачете ночами.
І це прекрасно.
Після розлучення я розповідала про свій досвід багатьом людям, але найбільше мене розуміли і приймали ті, хто сам пройшов через це. Кожне розлучення – не схоже на інше, але суть переживання одна і та ж, і тому ми так розуміємо один одного. Не соромтеся відкрито говорити – це допомагає пережити важкі часи і рухатися далі.
